зображення_viber_2021-02-17_11-10-50

ЗБЕРЕЖЕННЯ ВОДНИХ БІОРЕСУРСІВ

Зима – складний період для водних біоресурсів, а для працівників Шацького НПП – найбільш відповідальний.

Особлива небезпека для риби настає наприкінці зими, після тривалого льодоставу. Наявність кисню, який необхідний для дихання риб та інших водних організмів, в цей період значно зменшується і в деяких частинах водойм утворюються, так звані «мертві зони». В цей момент риба масово виходить із зимувальних ям в пошуках багатих на кисень джерел.

Для збереження рибних запасів працівниками Шацького НПП були проведені рейди по озерах парку. Вони виміряли вміст кисню у водоймах та, для попередження задухи, прорубали ополонки. Лунки, розміром 1м х 1м, вкрили соломою або очеретом для попередження від замерзання. Відстань між лунками складає 1-2 м, що допомагає раціонально розподіляти подачу кисню на території водойми.

За науковими даними, показник міні­мального вмісту кисню у воді взимку для кожного виду риб свій. Наприклад, для щуки, окуня, плітки, коропа та ляща він становить 4,0 мг/дм3. Най­більш стійкими до кисневого режиму є в’юн – 0,8 мг/дм3, карась сріб­лястий – 1,0 мг/дм3 та лин – 2,0 мг/дм3. Міні­мально-до­пустима нор­ма розчиненого у воді кисню для рибогосподарських водних об’єктів стано­вить 4,0 мг/дм3.

Пресслужба Шацького НПП

зображення_viber_2021-02-16_15-14-49 зображення_viber_2021-02-16_15-14-55 зображення_viber_2021-02-16_15-15-19 зображення_viber_2021-02-16_15-15-20 зображення_viber_2021-02-17_10-47-59

Зима – складний період для водних біоресурсів, а для працівників Шацького НПП – найбільш відповідальний.

Особлива небезпека для риби настає наприкінці зими, після тривалого льодоставу. Наявність кисню, який необхідний для дихання риб та інших водних організмів, в цей період значно зменшується і в деяких частинах водойм утворюються, так звані «мертві зони». В цей момент риба масово виходить із зимувальних ям в пошуках багатих на кисень джерел.

Для збереження рибних запасів працівниками Шацького НПП були проведені рейди по озерах парку. Вони виміряли вміст кисню у водоймах та, для попередження задухи, прорубали ополонки. Лунки, розміром 1м х 1м, вкрили соломою або очеретом для попередження від замерзання. Відстань між лунками складає 1-2 м, що допомагає раціонально розподіляти подачу кисню на території водойми.

За науковими даними, показник міні­мального вмісту кисню у воді взимку для кожного виду риб свій. Наприклад, для щуки, окуня, плітки, коропа та ляща він становить 4,0 мг/дм3. Най­більш стійкими до кисневого режиму є в’юн – 0,8 мг/дм3, карась сріб­лястий – 1,0 мг/дм3 та лин – 2,0 мг/дм3. Міні­мально-до­пустима нор­ма розчиненого у воді кисню для рибогосподарських водних об’єктів стано­вить 4,0 мг/дм3.

Пресслужба Шацького НПП

Зима – складний період для водних біоресурсів, а для працівників Шацького НПП – найбільш відповідальний.

Особлива небезпека для риби настає наприкінці зими, після тривалого льодоставу. Наявність кисню, який необхідний для дихання риб та інших водних організмів, в цей період значно зменшується і в деяких частинах водойм утворюються, так звані «мертві зони». В цей момент риба масово виходить із зимувальних ям в пошуках багатих на кисень джерел.

Для збереження рибних запасів працівниками Шацького НПП були проведені рейди по озерах парку. Вони виміряли вміст кисню у водоймах та, для попередження задухи, прорубали ополонки. Лунки, розміром 1м х 1м, вкрили соломою або очеретом для попередження від замерзання. Відстань між лунками складає 1-2 м, що допомагає раціонально розподіляти подачу кисню на території водойми.

За науковими даними, показник міні­мального вмісту кисню у воді взимку для кожного виду риб свій. Наприклад, для щуки, окуня, плітки, коропа та ляща він становить 4,0 мг/дм3. Най­більш стійкими до кисневого режиму є в’юн – 0,8 мг/дм3, карась сріб­лястий – 1,0 мг/дм3 та лин – 2,0 мг/дм3. Міні­мально-до­пустима нор­ма розчиненого у воді кисню для рибогосподарських водних об’єктів стано­вить 4,0 мг/дм3.

Пресслужба Шацького НПП