ГІДРОЕКОЛОГІЧНА СИТУАЦІЯ ОЗЕР ВОЛИНІ: ПРОБЛЕМА ЧИ КАТАСТРОФА: У ЛУЦЬКОМУ НТУ ВІДБУВАЄТЬСЯ НАУКОВО-ПРАКТИЧНИЙ СЕМІНАР

Марія Христецька,  директор Шацького НПП бере участь у науково-практичному семінарі «Гідроекологічна ситуація озер Волині: проблема чи катастрофа?», який зараз відбувається у Луцькому НТУ.

Значна частина питань, які будуть розглянуті в рамках семінару стосується безпосередньо території Шацького національного природного парку та, зокрема, озера Світязь. Оскільки проблема обміління озера, популярного серед туристів, за останні декілька місяців вийшла за рамки місцевої.

Варто зазначити, що до вирішення питання щодо гідроекологічної ситуації озер Волині крім провідних волинських науковців долучилися також посадовці, зокрема, Олександр  Киричук, голова Волинської ОДА; Ірина Вахович, голова Волинської обласної ради; Дмитро Новохатський, начальник Управління екології та природних ресурсів у Волинській області; Андрій Ткачук, заступник начальника управління – начальник відділу залучення інвестицій та європейської інтеграції управління розвитку, інвестицій та європейської інтеграції.

Сподіваємось, що семінар дасть можливість не лише вирішити питання: проблема чи катастрофа, але й знайти шляхи його вирішення.

Прес-служба Шацького НПП

 

изображение_viber_2019-10-18_14-47-41 изображение_viber_2019-10-18_15-52-07

ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА ПРИРОДООХОРОННИХ ТЕРИТОРІЙ ШАЦЬКОГО ПООЗЕР’Я – ПРІОРИТЕТНЕ ЗАВДАННЯ ШАЦЬКОЇ МНДЕЛ

На базі Шацької експериментальної бази Фізико-механічного інституту ім. Г.В. Карпенка НАН України відбулось чергове засідання Координаційної ради Шацької міжвідомчої науково-дослідної екологічної лабораторії.

В рамках засідання розглянуто ряд організаційних питань, зокрема розгляд заяв щодо участі у роботі Шацької МНДЕЛ національного природного парку “Прип’ять-Стохід” та громадської організації “Зелений край”. Заслухано доповіді організацій-учасників лабораторії щодо виконання завдань в рамках Програми науково-дослідних робіт Шацької МНДЕЛ.

Особливу увагу приділено питанню зниження рівня обводненості території Західного Полісся, зокрема і зниженню рівня води в оз. Світязь протягом 2019 р. За результатами обговорення визначені основні напрями подальших робіт організацій-учасників Шацької МНДЕЛ. Крім того, було визначено пріоритетне завдання на 2019-2020 рр. – оцінювання впливу природно-антропогенних чинників на екологічну безпеку природоохоронних територій Шацького поозер’я в сучасних умовах і розроблення заходів щодо мінімізації негативних наслідків.

Довідково: Шацька МНДЕЛ, утворена 22 березня 2006 року, функціонує на базі структурних підрозділів ФМІ ім. Г.В. Карпенка. До складу Координаційної ради входить 25 членів, серед них і директор Шацького НПП, Марія Христецька.

 

Прес-служба Шацького НПП

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

Парламент захистив українські ліси від концесії

3 жовтня 2019 року Верховна Рада України ухвалила Закон України «Про концесію» (реєстр. № 1046). За відповідне рішення під час пленарного засідання Верховної Ради України проголосували 257 народних депутатів.

Відповідно до прикінцевих положень ухваленого Закону, вносяться зміни до ст. 16 Лісового кодексу України. Зокрема, зазначена стаття доповнюватиметься таким змістом: «Ліси на землях державної та комунальної власності, спеціалізовані лісогосподарські підприємства не є об’єктами державно-приватного партнерства згідно із Законом України «Про державно-приватне партнерство», зокрема об’єктами  концесії згідно із Законом України «Про концесію»».

Після підписання ухваленого Закону Головою Верховної Ради України, він буде переданий на підпис Президенту України.

Зазначимо, що Закон про концесію спрямований на удосконалення правового регулювання концесійної діяльності, що, в свою чергу, забезпечить можливість ефективного залучення вітчизняних та іноземних інвестицій в економіку України та розбудову інфраструктури,  чіткий механізм вибору концесіонера та підготовку до реалізації якісних проектів на умовах концесії, що відповідатимуть міжнародній практиці.

Довідково.

Концесія — договір про передачу природних багатств, підприємств, інших господарських об’єктів, що належать державі чи територіальній громаді, в тимчасову експлуатацію іншим державам, іноземним фірмам, приватним особам.

Прес-служба Держлісагентства

ТВОРИМО ДОБРО РАЗОМ АБО ЯК ДОПОМОГТИ ЗВІРАМ ПЕРЕЗИМУВАТИ

В мисливських угіддях Шацького НПП постійно проводяться біотехнічні заходи по заготівлі кормів. Основна їх мета – збереження, захист диких тварин та покращення умов їх існування. Щоб взимку тваринам було легше пережити холоди, єгері працюють цілий рік «не покладаючи рук»: навесні засівають поля кукурудзою, картоплею, топінамбуром, вівсом, роблять віники з кропиви та листяних порід; влітку заготовляють сіно; восени збирають урожай, а взимку – везуть корми на підгодівельні майданчики.

Єгерській службі в заготівлі кормів для тварин допомагають не тільки працівники парку, але й учні місцевих шкіл. До Всесвітнього Дня захисту тварин, який щорічно відзначається 4 жовтня була приурочена акція по збору жолудів для звірів. Незмінними та активними помічниками лісівників уже вкотре є учні ОЗЗСО І-ІІІ ст. «Світязький ліцей», зокрема, агітбригада «Джерело». Вони з радістю беруть участь у подібних акціях, бо усвідомлюють, що  тварини такі ж «громадяни» цього світу, як і ми з вами та переконані, що допомагати їм – наша необхідність.

Прес-служба Шацького НПП

_TVV0792 _TVV0809 _TVV0811 _TVV0843_TVV0846

КОРОТКИЙ ЕКСКУРС В ІСТОРІЮ ПАРКУ АБО ЯК КОМУНІКАБЕЛЬНІСТЬ ДОПОМАГАЄ В РОБОТІ ДЕРЖАВНІЙ ЛІСОВІЙ ОХОРОНІ

Якби довелося писати історію парку зі слів очевидців, то кращого оповідача годі й шукати. Він може детально розповісти про підпали лісу і утворення окремого підрозділу державної лісової охорони, перших туристів і створення екопостів, складнощі в роботі та здобутки. Він не вживає слово «браконьєр» (хоча постійно має з ними справу) та переконаний, що в його роботі найважливіше – комунікабельність.

Віктор Васильович Паскаль – інспектор з охорони ПЗФ Шацького національного природного парку. Освіту він здобував у Шацькому лісовому коледжі, про який дізнався в армії від товаришів по службі, а згодом – у Львівському лісотехнічному інституті. Що цікаво, його професію визначив вроджений дальтонізм. Така вада не дозволила йому стати офіцером, тому обрав собі не менш відповідальну професію, в якій військовий вишкіл теж має неабияке значення.

Підрозділ, який тепер носить назву «відділ державної охорони ПЗФ» та у якому Віктор Васильович почав працювати з 7 квітня 1987 року, був новий не лише для Шацького національного парку, а й для усіх лісогосподарських та природоохоронних установ України. «На той час ми були єдиною такою службою в Україні, та думаю й до цих пір ми єдині» – не приховує розчарування, бо переконаний, що такий відділ ефективний та однозначно потрібен у природоохоронних установах, особливо там, де є туристи.

Признається, що спочатку робота була не просто складною, але й небезпечною: поранення, стрілянина, напади на воді, коли порушники ледве не потопили інспекторів моторним човном – було всього. Мабуть, саме тому з 1992 року державна лісова охорона отримала статус правоохоронного органу.

Незважаючи на велику кількість озер та потребу їх охороняти від порушників, Віктор Паскаль переконаний, що головне його завдання – це робота з відвідувачами парку: «У нас найважча робота – не озера в нерест берегти, у нас найважча робота – це туристи. Є певні обмеження на території парку, згідно Закону України «Про природо-заповідний фонд» і Положення про Шацький національний природний парк, а наш обов’язок – дивитися за дотриманням цих законів і Положення, пояснювати людям, що можна, а що ні, що заборонено категорично, а що дозволено з певними обмеженнями. Робота з туристами – це надважлива робота, бо це реклама парку, це його обличчя. Треба ще вміти подати парк так, щоб хотілося сюди їхати знову і знову». Як досвідчений працівник вчить молодших колег – «терпіть і завжди посміхайтеся, як би там не було».

Він добре пам’ятає створення екологічних постів. І яким же було наше здивування, коли Віктор Васильович запевнив, що діють вони з 1989 року. Перший такий пост почав функціонувати з боку Білорусі, а згодом – і зі сторони Любомля.

«Якщо ти любиш те, що робиш, якщо тобі все до душі і ти прийшов за покликом серця – то й робота в задоволення.  А якщо працюєш, бо більше немає де працювати – тоді важко. Цим людям неймовірно складно і їх відразу помітно. А у нашій роботі важко ще й тому, хто не вміє спілкуватися з людьми» – запевняє нас інспектор.

Дуже комунікабельний і говіркий він легко знаходить спільну мову з туристами, може розповісти багато цікавих історій та випадків з роботи, знає про всі озера в парку і може порадити, куди краще поїхати, щоб гарно відпочити. Віктор Васильович працює за принципом – «вода камінь точить», бо впевнений, що до кожного можна знайти підхід і порозумітися, варто лише мати трохи терпіння і наполегливості.

 

Прес-служба Шацького НПП

Потрібно відмінити мораторій, дати вільний ринок для дров’яної продукції — Володимир Бондар

На ділову деревину мораторій діє три роки. Через певні рішення і дров’яну сировину, яка дозволена для експорту, вже більше року неможливо експортувати. Тому ми маємо сьогодні колапс, який створений в лісовій галузі.

Про це заявив заступник Голови Державного агентства лісових ресурсів Володимир Бондар під час круглого столу «Лісова політика України: першочергові завдання».

«Потрібно відмінити мораторій, дати вільний ринок для дров’яної продукції – це стимулюватиме ріст цін і роботу наших галузевих підприємств, і не тільки тих, які знаходяться в Державному агентстві лісових ресурсів. Це дасть поштовх для розвитку економіки», — наголосив заступник Голови відомства.

Володимир Бондар додав, що мораторій у такому вигляд, в якому його прийняли, не дав економічного прориву, а в питання дров’яної сировини він зробив злочинну ситуацію для економіки держави. «Лісогосподарські підприємства мають на сьогодні залишки 1,2 мільйони кубічних метрів деревини. Ми скоротили заготівлю, тому що не можемо реалізувати в Україні те, що було заготовлено», — сказав він.

За словами Володимира Бондаря, якщо законодавець хотів сконцентрувати сировину і дати поштовх розвитку місцевому бізнесу, то це потрібно було робити не у спосіб заборони, а через стимулювання розвитку і поглиблення переробки.

«Для цього потрібно, щоб в Україну прийшли інвестиції. Не приймаючи жодних рішень щодо створення інвестиційного клімату в Україні, просто заборонивши експорт сировини, це призвело лише до зниження внутрішньої ціни, зменшення заготівлі стиглого лісу, а заготовлену деревину, яку маркуємо в лісі – її навіть не вивозимо, тому що вона не має свого споживача. Через зниження ціни на сировину вже постає питання про зупинку підприємств різної форми власності через те, що неможливо реалізувати продукцію», — наголосив заступник Голови Держлісагентства.

Він також зазначив, питання мораторію – це шкідливе питання, що привнесли люди, які не вболівають за розвиток лісової галузі та лісової промисловості.

«Фактично сьогодні лісове господарство кредитує багато підприємств, які беруть задешево або з великою відстрочкою оплати сировину, а потім ми не маємо можливості заплатити заробітну плату, податки», — сказав він.

Володимир Бондар підкреслив, що для поглибленої переробки в Україні держава має створити низку стимулюючих заходів. «Якщо Держлісагентству доручать це зробити, то ми би запропонували і Парламенту, і Уряду такі заходи, які б стимулювали розвиток деревообробної галузі в Україні», — зазначив заступник Голови відомства.

Прес-служба Держлісагентства

ЗАВЕРШЕННЯ ЛІТНЬОГО ВІДПОЧИНКОВОГО СЕЗОНУ ОЗНАМЕНУВАЛО ПОЧАТОК ЩОРІЧНИХ АКЦІЙ З ПРИБИРАННЯ

Сміття в лісах, на берегах озер стало звичним, але через це не менш неприємним явищем, яке щорічно спостерігаємо по завершенні відпочинкового сезону.

Працівники Шацького національного парку поклали початок щорічним акціям з благоустрою і прибрали північно-східний берег озера Пісочне, від урочища Ляпове до наметового містечка Запісочне; східний берег озера Перемут, по еколого-пізнавальній стежці «Лісова пісня» та півострів «Ципель», що на озері Люцимер. Вони зазначають, що були приємно здивовані тим, що сміття у порівнянні з попередніми роками стало менше. Сподіваємось, що така тенденція буде продовжуватись і надалі.

 

Прес-служба Шацького НППизображение_viber_2019-09-10_19-30-26 изображение_viber_2019-09-10_19-30-37 изображение_viber_2019-09-10_19-30-48 69898795_363924101161701_6046563712175702016_n 70344759_460192107900880_731803165279649792_n

Для початку реформ потрібно визначити Національну лісову політику України. Необхідні законодавчі зміни вже розроблені, давайте обговорювати, — Володимир Бондар

У Національному університеті біоресурсів та природокористування відбувається круглий стіл «Лісова політика України: першочергові завдання».

Захід організовано Держлісагентством за сприяння німецько-українського агрополітичного діалогу та Товариства лісівників України. У рамках заходу обговорюються законодавчі проблем лісового та мисливського господарства, які потребують термінового вирішення.

«В Україні до цього часу не має документу лісової політики як Закону України, який би визначав бачення держави щодо основоположних, пов’язаних з лісом питань, зокрема, розподілу власності на ліси, ролі держави у збалансованому лісоуправлінні, напрямків та цілей розвитку лісового господарства як на національному, так і на регіональному рівнях. Такий документ дійсно потрібен, але його розробка повинна здійснюватись із залученням всіх зацікавлених сторін, а сам документ вимагає громадського обговорення. І тільки визначившись з цими питаннями можна переходити до системної реформи як організаційної структури державного лісового господарства, так і саме системи ведення лісового господарства з огляду на врахування принципів адаптації лісового господарства до змін клімату та ширшого застосування природоохоронних технологій», — наголосив заступник Голови Державного агентства лісових ресурсів Володимир Бондар.

Також він окреслив необхідні кроки для розділення функцій управління.

«Пропозиція реформування державної лісової охорони стосується передачі функцій державної лісової охорони від державних лісогосподарських підприємств на рівень територіальних органів Держлісагентства. Тобто введення поняття лісових інспекторів відповідно до європейської практики із відповідним внесенням змін до положення про державну лісову охорону та затвердження положення про лісову охорону постійних лісокористувачів. Ми говоримо про здійснення контролю проти незаконних дій від сторонніх осіб», — зазначив Володимир Бондар.

Він також звернув увагу на те, що відповідно до чинного законодавства обмежені повноваження Держлісагентства щодо реалізації державної лісової політики всіма постійними лісокористувачами та власниками лісів. Розширення повноважень допоможе якісно підвищити рівень ведення лісового господарства в лісах інших постійних лісокористувачів.

завантаження1

Ще одним важливим та болючим питанням, за словами Володимира Бондаря, залишається відсутність державного фінансування лісової галузі. «Ті незначні кошти, які були виділені цього року зі спецфонду держбюджету, не можуть покрити необхідні витрати для ведення лісового господарства на півдні та сході країни. Лише пряме і повноцінне програмне бюджетне фінансування та створення Фонду розвитку лісового господарства зможе допомогти цим областям», — підкреслив заступник Голови відомства.

Одним із вкрай необхідних елементів є законодавче врегулювання питання національної інвентаризації лісів. «Держлісагентство за допомоги Уряду Німеччини у минулому році завершило процедуру підготовки до запровадження НІЛ, але нам дуже необхідне прийняття відповідних змін до Лісового кодексу, які вже більше року не схвалювались Верховною Радою попереднього скликання. Крім того, було заблоковане фінансування проведення робіт», — сказав він.

Окрім того, заступник Голови Держлісагентства наголосив на необхідності прийняття закону про ринок деревини.

«Проект закону вже давно підготовлений і обговорений з усіма зацікавленими сторонами. Звичайно, це рамковий законопроект, і потім потрібно буде ухвалити низку підзаконних актів для функціонування ринку деревини за європейськими стандартами», — зазначив Володимир Бондар.

У зв’язку з цим він порушив питання дії мораторію на експорт лісоматеріалів необроблених.  За його словами, мораторій не зробив прориву. «Більше того, скажу, що він є шкідливим для лісової галузі України та економіки держави. Ціни на деревину в Україні значно знизилися. Часто лісогосподарські підприємства фактично кредитують деревообробні підприємства, адже розрахунки за придбану на аукціонах деревину відбуваються з великою затримкою. З 2016 року державні підприємства лісового господарства щороку втрачають валютні надходження і не можуть реалізувати на внутрішньому ринку низькоякісні сортименти. Потрібно порушувати питання щодо відміни мораторію, адже його дія на руку іншим країнам, а не Україні», — повідомив заступник Голови Держлісагентства.

Зокрема, на складах лісогосподарських підприємств, які належать до сфери управління Держлісагентства, постійно знаходиться близько 1,2 млн куб. м деревини, у тому числі 800 тис. куб. м дров’яної, яка не має збуту, оскільки внутрішній ринок не спроможний її переробити.

завантаження2

Також Володимир Бондар звернув увагу на діючі законодавчі акти, які не сприяють ефективній роботі лісового господарства. Так наприклад, закон про оцінку впливу на довкілля (ОВД) в частині регулювання лісових правовідносин суперечить засадам сталого ведення лісового господарства, не узгоджується із чинним лісовим законодавством, підвищує рівень конфліктів із громадськістю, створює необґрунтовані перешкоди для розвитку лісорозведення в країні, спричинить матеріальні збитки для економіки країни та створить низку інших похідних не прогнозованих ризиків.

«Наприклад, масове всихання лісів внаслідок широкомасштабного пошкодження лісів шкідниками та хворобами, буреломами, вітровалами та пожежами – це надзвичайна ситуація, яка не підпадає під визначення планованої діяльності,  тому проведення санітарних рубок не має підлягати оцінці впливу на довкілля, а має проводитися як ліквідація наслідків надзвичайної ситуації», — зазначив Володимир Бондар. У зв’язку з цим було вчергове наголошено на необхідності змін Санітарних правил у лісах України.

За його словами, зважаючи на довготерміновий характер виробничого циклу в лісовому господарстві, який охоплює століття, для лісогосподарських підприємства необхідно встановити термін чинності висновку про оцінку впливу на довкілля на період до десяти років з дати його видачі. Зважаючи, що половина лісогосподарських підприємств сертифіковані за міжнародно визнаними добровільними схемами лісової сертифікації, доцільно у Критеріях визначення планованої діяльності визнати планову діяльність лісогосподарських підприємств такою, що не спричиняє значного впливу на довкілля.

У заході беруть участь представники Держлісагентства, народні депутаті України, представники Уряду, провідні міжнародні та вітчизняні експерти лісової і мисливської галузей України.

завантаження3

Частина законопроектів опрацьована експертами Товариства лісівників України та Всеукраїнської асоціації мисливців та користувачів мисливських угідь і у новій редакції запропонована для обговорення.

Особлива увага приділяється:

— проектам законів про фонд розвитку і фінансування лісового господарства (зміни до Бюджетного та Лісового кодексів України https://bit.ly/2lGy8FE).

— проектам законів України щодо посилення охорони лісів та негайного подолання кризової ситуації, що склалася у зв’язку із лісовими пожежами https://bit.ly/2lJIZik

— проектам законів України щодо проведення національної інвентаризації лісів та звільнення від оподаткування дров, що відпускаються населенню для побутових потреб https://bit.ly/2lKe98Y

— проектам законів України щодо негайного подолання кризової ситуації, що склалась у зв’язку із незаконним полюванням та щодо охорони тваринного світу https://bit.ly/2lLyTgx

— проекту Концепції розвитку мисливського господарства на 2020-2021 роки https://bit.ly/2lE9mWS

— законопроекту про ринок деревини https://bit.ly/2lDHjqz

— законопроекту про Національну лісову політику https://bit.ly/2lKeKYg (група науковців Національного лісотехнічного університету України (м. Львів) та Національного університету біоресурсів і природокористування України (м. Київ) розробили концепцію проекту Закону, який враховує окремі пропозиції Україно-Шведського проекту, Програми FLEG та аналізу програм країн ЄС).

Прес-служба Держлісагентства

«ЩОБ ВІДВОЛІКТИСЬ ВІД ПРОБЛЕМ – ІДУ ДО ЛІСУ»

Ліс для нього заспокійливе. Признається, якщо є суперечки вдома – іде в ліс, щоб там відволіктись і заспокоїтись. Дуже любить збирати ягоди і гриби, і впевнений, що йому відомі такі грибні місця, про які крім нього не знає більше ніхто. А на питання, чому обрав собі таку професію, відповідає просто: «я люблю ліс».

Івану Голядинцю, майстрові лісу Світязького лісництва Шацького НПП усього 22 роки. Він наймолодший працівник серед лісівничого колективу парку. Іван закінчив Шацький лісовий коледж ім. В.В. Сулька, здобув спеціальність «технік лісового господарства». Після коледжу подався на сезонні заробітки в сусідню Польщу. Проте, як тільки з’явилася можливість працювати за спеціальністю, він не роздумуючи пристав на пропозицію. «Немає нічого краще, ніж вдома. Бо як би там не було, а вдома – є вдома» — пояснює він.

Про свою професію Іван говорить із захопленням і відразу помітно, що робота в лісі йому подобається. Безпосередній опікун «зелених легень планети» він знає про дерева мабуть більше, ніж професори та науковці, адже власноруч вирощує і доглядає кожен пагінець, кожне дерево. «Саме на моїй майстерській дільниці знаходиться оглядова вежа, з якої ведуть спостереження за тваринами. В парку таких всього три – по одній у кожному лісництві. З неї спостерігаємо за поведінкою звірів, за їх кількістю, і як результат, – бачимо де саме розставляти підгодівельні майданчики. А ще вежа допомагає слідкувати чи немає мисливців, бо ж полювання у нас суворо заборонене. Також є в мене на дільниці джерело. Раніше на тому місці було русло річки Прип’ять, але після меліорації річка відступила за ліс і зараз там криниця» – розповідає про особливості свого обходу Іван.

В чому ж полягає робота майстра лісу? Насамперед, як зазначає Іван, чітко і ясно знати межі своєї майстерської дільниці. А взагалі робота у нього дуже цікава, і що важливо, різноманітна. Доводиться не лише доглядати ліс, висаджувати новий, але й  постійно берегти його від браконьєрів та пожеж, тому робочий день часто буває ненормований, працює і рано-вранці і пізно ввечері. Мабуть дуже нелегка робота подумаєте Ви. А от Іван зовсім іншої думки: «Нічого складного в моїй роботі немає. Можливо мені не важко, бо я ще досить короткий відрізок часу працюю». Але, що довше розмовляємо з Іваном, то більше впевнені: лісівник – його покликання. Та й не складно, певно, лише на тій роботі, яку ти любиш.

Іван запевняє, що монотонна робота в офісі точно не для нього: «Я люблю рухатися, а не «гріти крісло», рухливий спосіб життя – це для мене». А робота в лісі вимагає завжди бути в русі і, як то кажуть, «тримати руку на пульсі».

Має молодий майстер лісу чим пишатися та з гордістю розповідає про перший гектар лісу, посаджений у нього на обході. «Я садив ліс і раніше, але от так, щоб на моїй майстерській дільниці – це вперше» — щиро зізнається і помітно, що гордиться цим.  Попереду у енергійного та жвавого хлопця ще не одна посадка, але вже зараз гордитися є чим, бо ж через роки цей ліс буде шуміти уже його дітям та онукам.

 

Прес-служба Шацького НПП

ПРОДОВЖУЄМО ВІДСЛІДКОВУВАТИ СИТУАЦІЮ, ПОВ’ЯЗАНУ З ПОНИЖЕННЯМ РІВНІВ ВОД

За червень-серпень поточного року, порівняно із багаторічними спостереженнями, рівень вод в озері Світязь понизився на 36 см, а на 1 вересня абсолютна відмітка становила 163, 02 м над рівнем моря, що на 6 см нижче мінімальної відмітки згідно результатів гідрологічних спостережень за останніх 35 років. До пониження рівнів вод, також, спричиняє значне випаровування вологи з озер і прилеглих до них екосистем.

Науковий відділ Шацького НПП