ВОДНО – БОЛОТНІ УГІДДЯ ДЛЯ НАШОГО МАЙБУТНЬОГО!

Під таким гаслом працівники Шацького нацпарку провели екологічний урок для учнів шкільного лісництва НВК «ЗОШ I-III ст.-гімназія» смт. Шацьк, приурочений до Всесвітнього дня водно-болотних угідь.

Співробітники відділу рекреації, пропаганди та екологічної освіти намагалися спростувати в учнів негативне уявлення про болота та розповідали про їх значення для нашого краю.

Школярі з подивом слухали розповідь про цінність боліт як «легень нашої планети» та потужного природного пилососа, який очищає навколишнє середовище, поглинаючи пил. Учні дізналися багато цікавих фактів про рослинний та тваринний світ водно-болотних угідь. Також для них підготували фільм «Життя на болоті», про одне з найбільших боліт світу Судд. Проте з найбільшим завзяттям школярі розгадували зашифровані у кросворді рослини і тварини боліт.

Прес-служба Шацького НПП_TVV7405 _TVV7408 51892026_543213362843157_3022373270788767744_n

КУБОК ШАЦЬКОГО НПП 2019 З ВОЛЕЙБОЛУ

Сьогодні  у спортивному залі Шацького лісового коледжу відбулися змагання з волейболу «Кубок Шацького НПП 2019». У змаганнях взяли участь  4 команди – Шацький НПП, Православне братство  Пульмо , Шацький лісовий коледж та Шацьке відділення поліції.

За результатами 6 ігор  «Кубок Шацького НПП 2019» виборола команда Православного братства Пульмо. Друге місце – у команди Шацького НПП, третє здобула команда Шацького лісового коледжу.

Нагороджували переможців кубком та грамотами заступник директора ШНПП Сергій Забожчук, настоятель Свято-Миколаївського храму с.Пульмо  Олександр Черевко та капітани команд. Отець Олександр подякував усім учасникам змагань та організаторам за популяризацію активного способу життя та висловив побажання, щоб такі змагання проводили частіше.

Прес-служба Шацького НППDSC_0136 DSC_0137 DSC_0147 DSC_0172 DSC_0192 DSC_0403 DSC_0407

2 ЛЮТОГО — ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ ВОДНО-БОЛОТНИХ УГІДЬ 2019!

Ця подія покликана привернути увагу громадськості і урядів різних країн світу до цінності водно-болотних угідь (ВБУ) для підтримки сталого розвитку нашої планети. Конвенція про водно-болотні угіддя, які мають міжнародне значення в першу чергу в якості середовища проживання водоплавних птахів, була підписана 2 лютого 1971 р. в місті Рамсар (Іран), і з тих часів носить назву Рамсарської конвенції. День її підписання в 1997 р. було оголошено Всесвітнім днем водно-болотних угідь. Головною ціллю конвенції є збереження і раціональне використання водно-болотних угідь як засіб досягнення сталого розвитку в усьому світі. На сьогодні до Рамсарської конвенції приєдналося 144 держави, а загальна кількість Рамсарських угідь перевищила 1400, із загальною площею 122 млн. га.
Секретаріат Рамcарської конвенції визначив тему 2019 року:
«Водно-болотні угіддя та зміни клімату» і запропонував серію лозунгів:
«Водно-болотні угіддя — ключ до вирішення проблем, пов’язаних зі змінами клімату.
Ми не безсилі у протидії змінам клімату. Водно-болотні угіддя допомагають нам.
Годі виснажувати водно-болотні угіддя.
Зупинимо втрату водно-болотних угідь».
Основна ідея цих лозунгів — підкреслення важливості екосистем водно-болотних угідь у протидії змінам клімату, поглинанні вуглецевих сполук, пом’якшенні впливу посух, зменшенні впливу повеней та штормів.
У 90-х роках минулого століття набула актуальності проблема збереження й вiдтворення ВБУ як у Шацькому НПП, так і на Західному Поліссі в цілому. Це викликано інтенсивним осушенням боліт у регіоні у 70-ті роки, що призвело до втрати багатьох ділянок цих екосистем: зникнення локалiтетiв низки гiгрофiльних видiв рослин, місць оселищ водоплавних птахів, нерестовищ риб.
Роботи по осушенню боліт Шацького поозер’я мають давню історію і проводилися неодноразово, у різні часові та суспільно-політичні періоди. Антропогенні зміни рівня обводненості взагалі типові для Полісся, де змагання людини з водою за сушу велося здавна, і проявлялося воно у побудові гребель, гатей, обвалувань берегів річок та водойм, прокопуванні каналів та канав тощо. При чому, пониження рівня обводненості впливало не лише на болота, а й на ліси, сприяло зміні породного складу прилеглих до боліт лісових угруповань. Осушення боліт регіону проводили і в період царської Росії, і в період польського володіння цими землями.
Потужнішого впливу екосистеми Шацького поозер’я зазнали у 70- ті роки ХХ-го століття, коли були проведені великомасштабні, і вже механізовані, роботи по осушенню заболочених лісів Західного Полісся. В цей час (1963-1967 рр.) були осушені такі лісові болотні урочища як “Князь-Багон”, “Мельоване”, “Замошення”, “Криницький багон”, а також відкриті болота “Бойова”, “Став”, “Вуницьке (Підкомори)”, “Луки-Перемут”, “Герасимове” та інші. Було поновлено канал від озера Люцимер до озер Кругле, Довге, а також Силенський канал до озера Кримно, введено в дію Копаївську осушувальну систему, осушено болота навколо озера Кримно. Як заключний етап осушувальних робіт, що стосуються території Шацького поозер”я, слід розглядати побудову у 1974-80 роках Верхньо-Прип’ятської осушувальної системи.
Потреба збереження бiологiчної рiзноманiтності ВБУ регіону шляхом їх ренатуралізації (відновлення екосистем до природного стану), зокрема у природоохоронних об’єктах, стала очевидною.
У межах Шацького НПП ренатуралiзацiйнi процеси в осушених лiсах розпочалися фактично з початку його створення, коли постало питання про перспективи подальшого функціонування гідромелiоративних каналів. Дирекцією парку, за погодженням із науково-технічною радою, у 1985-1986 роках було прийняте рiшення про обмеження функцiонування каналів у лiсових масивах шляхом припинення поновлювально-очисних робіт природного їх заростання. У результаті бiльшiсть каналiв почала функцiонувати частково, не на повну потужнiсть, а деякі майже втратили свою дренуючу функцію. Вздовж кавальєрів каналів сформувалися стрiчкоподібні природні березняки (як правило вересові чи біднопокривні). Разом з тим домелiорацiйний рiвень води в озерах i на прилеглих болотах не було відновлено.
Всебічний розгляд цієї проблеми показав, що основний засіб ренатуралізації – це затримка весняних вод для пiдтоплення окремих дiлянок трав’яних боліт навколо озер та лiсових болiт у заповiднiй зонi парку. Посилення обводненостi болiт мало сприяти вiдновленню на них провідної ролi гiгрофiльного компонента флори та підвищити рівень вод в озерах.
Слiд зазначити, що експериментальнi роботи щодо ренатуралізації боліт шляхом їх обводнення на той час вже були проведені в Польщi, на територiї Полiського парку народового. Було з’ясовано, що забезпечення стiйкостi озерних екосистем можливі лише за умови пiдтримання середнього багаторiчного рiвня води в них. Озернi екосистеми краще функцiонують, маючи додатковий запас вологи у навколишнiх болотах. З урахуванням цього у Шацькому НПП з 1998 року було застосовано побудову водопiдпiрних та водопереливних споруд на магiстральних каналах.
За підтримки EEconet Action Fund було здійснено практичні заходи щодо відновлення оптимального рівня обводненості боліт, зокрема, прилеглих до озер Кримно, Люцимер, Пулемецьке та Острів’янське — побудовано водопереливні споруди, розраховано рівні можливого затоплення прилеглих до озер боліт, зафіксовано вихідний стан рослинності. Спостереження за змінами фітобіоти як сенсорного покажчика реакції екосистем на зовнішнє зворотнє збурення, стало провідним напрямком природоохоронних досліджень у Шацькому НПП в кінці 20-го століття.
Перші чотири роки спостережень за рослинністю ренатуралізаційних ділянок засвідчили стабілізацію високого рівня обводненості – рівень води і в літні місяці не опускався нижче 30 см. На ділянці ренатуралізації біля озера Кримно домінують угрупування гігрофільних видів рослин, що підтверджує правильність прийнятих у свій час наукових рішень та ефективність застосованих методів ренатуралізації ВБУ.
Інші переливні споруди – на озерах Пулемецькому, Люцимері та Острів’янському, також ефективно забезпечують високий рівень вод в озерах та на прилеглих болотах.
Заходи з ренатуралізації боліт свідчать, що побудова переливних споруд і підняття рівня обводненості підтверджують можливість відновлення оселищ природних видів флори і фауни у природоохоронних об’єктах.

Адміністрація Шацького НПП_TVV3645 Image00485 Recoverd_jpg_file(3117) Recoverd_jpg_file(5489)

У ЗИМОВИЙ ПЕРІОД ВАЖЛИВИМ ЗАВДАННЯМ ПАРКУ Є ПІДГОДІВЛЯ ЛІСОВИХ МЕШКАНЦІВ

З приходом зимових холодів диким тваринам все складніше добувати собі корм. Для допомоги звірям у Шацькому нацпарку щорічно діють підгодівельні майданчики. У цьому році оновлено частину з них, за січень 2019 року державна лісова охорона планує створити ще декілька таких годівниць. У них є все необхідне для тварин. Тут сіно, віники з кропиви, віники з листяних порід,  жолуді, кукурудза, зернові. Окремо в спеціальних пристосуваннях – солонцях (колоди, з видовбаними в них дірками) розкладено сіль. Вона дуже смакує оленям і є для них необхідною мінеральною добавкою.

Працівники лісової охорони парку протягом літа заготовили 3 тонни сіна і 6 тис. віників , крім того вже було закуплено 6 тонн кормів.

Корм викладають в місцях концентрації тварин, або там, де є загроза виснаження природних ресурсів. Зимова підгодівля диких тварин має важливе значення в забезпеченні звірів мінеральними речовинами і допомагає тваринам пережити важкий зимовий період.

Прес-служба Шацького НППмайданчиксвітязь мельники1 мельники2 мельники3 мельники4 солонець

ДО З5-РІЧЧЯ ПАРКУ СПІЛКУВАЛИСЯ З ЛІСНИЧИМ ПУЛЬМІВСЬКОГО ЛІСНИЦТВА

«За 35 років зріс авторитет парку. Тепер це потужна організація»
Микола Прасюк
Про застережене ставлення населення до створення Шацького нацпарку, спеціальні підпали лісу, екологічний будиночок і майбутнє установи, спеціально до 35-річчя парку, спілкувалися з лісничим Пульмівського лісництва – Миколою Прасюком.
1. Якими були ваші перші кроки на посаді?

— Спочатку 4 роки я працював помічником лісівника, а з 1988-го став головним лісівником. Як створили парк, 1 червня 1984 року, люди чинили чималий опір. Думали, що зробили таку собі резервацію, де не буде доступу ні до лісів, ні до озер. Тому, в основному моя робота полягала в інформуванні і роз`ясенні населенню. Пояснював, що парк, насправді, створений з гарною метою, аби оберігати і захищати природу та озера. І, згодом, люди це зрозуміли. Навіть зараз озеро Пісочне хочуть передати на баланс парку.

2. Які основні цілі і завдання ставили перед собою як стали ліcничим?

— Після закінчення Дрезденського технічного університету я прибув в Київ на розподілення. Спочатку мені запропонували або в Києві залишатися, або в Дніпропетровську область їхати, але я знав що створюється Шацький нацпарк. Тому тільки на Батьківщину, тільки додому. Тим більше я знав і бачив які парки функціонували в Німеччині, працював, проходив там практику. А для нас це було нове, тому вже тоді хотілося кусочок Європи принести нам.

3. А розвивали туристичну галузь, рекреацію?

— Як я вже казав, спротив населення спочатку був великий. Пройшло років 5 поки люди до нас почали нормально ставитися. Навіть влада, на початках, не допомагала. Місцеве керівництво не сприймало нас серйозно. Складно було вибити місце під лісництво. Та з часом все налагодилося. Ми почали створювати екологічні стежки, робити інформаційні буклети. Адже спочатку був хаос: куди хотіли приїжджали, де хотіли ставили намети. Лише згодом почали будувати наметові містечка. Перший зробили на Гряді. Там змурували пічку, зробили кухню, прокатний пункт, лежаки. Туристи потрошки почали концентруватися в одних і тих самих місцях. Люди звикли.

4. Екологічні стежки ви створювали?

— Першими створювали працівники Світязького лісництва (Світязянка – авт.) і в Мельниках. Наша була в кінці. Також, були кінні маршрути. Пролягали через нашу територію. Ми побудували екологічний будиночок в Мокошині. Років 15 назад купили хатку перевезли її туди, реконструювали, зробили ремонт, всередині все облаштували. Буквально через місяць вона була готова.

5. Насправді, це не так легко зробити через місяць?

— Це була суперечка. Сиділа одна компанія, відпочивала і зробили зауваження, що за лісівник, якщо йому немає де прийняти людей. І я відповів, що приїжджайте через місяць – буде тут хатка.

6. Що найважче було у вашій роботі, крім спротиву людей?

— Раніше не було в нас охорони озер, лише лісова. Тому найважчим була боротьба з браконьєрством на озерах. Весною, як тільки розпочинався нерест, і ми їх ловили, одразу виникали пожежі. Поки не розділили ці служби і після того не було сенсу підпалювати ліс, щоб нас відволікати.

7. Браконьєри, справді, підпалювали ліс аби відволікти вашу увагу?

— Так, бо вони спокійно в той момент могли працювати на озерах. Був колись момент: зняли з пожежі пару людей, щоб поїхати на озера. І, справді, знайшли декілька бригад браконьєрів. Але в лісі зловити на гарячому ми їх не могли ніколи.

8. Як давно створили цю озерну охорону і чия це була ідея?

— Років 20 назад. Це була моя ініціатива, я радив так зробити. Я навіть пропонував скоротити лісову охорону, тому що штатний розпис треба було розширювати. Але директор поїхав у міністерство, де дозволили створити окремий підрозділ – службу державної охорони ПЗФ.

9. Ваш найприємніший спогад чи найцікавіша історія з роботи?

— Найприємніші дні – це коли я працював у Пульмо, мав свою квартиру, жінка працювала там у дитячому садочку, дочка ходила в школу. А на робочому місці все було під контролем.

10. Як на вашу думку змінилася робота парку за 35 років?

— За 35 років зріс авторитет парку. Тепер це потужна організація. Люди забезпеченні дровами, туризм розвивається, і всі умови для цього відпочинку створені, є можливість заробити якусь копійку. Тобто є за що поважати. Особливо за охорону лісу і боротьбу з браконьєрством.

11. Яким ви бачите парк у майбутньому?

— Дав Бог, щоб нічого не змінювалося. Розвиток зараз йде в правильному напрямку. Колектив гарний, молодий та амбіційний.48

ЩО ЗМІНИЛОСЯ В ШАЦЬКОМУ ПАРКУ ЗА 35 РОКІВ ІСНУВАННЯ

 

З унікальних, мальовничих озер, які мають узагальнену назву «Шацькі» розпочалося створення Шацького парку. Вже у 1975-80-х роках Шацьке поозер’я фактично стихійно використовувалося як рекреаційна територія, було місцем відпочинку тисяч людей. Все актуальнішим ставало юридичне оформлення природоохоронної території. Саме тому, постановою Ради Міністрів УРСР від 28 грудня 1983 року №533 створили Шацький національний природний парк з «метою збереження цінних природних комплексів і поліпшення умов для туризму і відпочинку трудящих в районі Шацьких озер у Волинській області».
Наказом Міністерства лісового господарства УРСР від 16 березня 1984 року №64 під парк було виділено площу 32515 га. В безпосередньому користуванні знаходилося 12022 га. Та поступово площа парку збільшувалася: у 1986 р. у постійне користування передали 8 га; у 1999 р. розширили до 6 га. Тепер парк знаходиться на 22882 га.
Сьогодні нацпарку виповнилося 35 років і за цей час змін відбулося чимало. Насамперед, до Волинської перлини змінилося ставлення місцевого населення. І хоча спочатку створення парку мешканці зустріли вороже, за 35 років ситуація кардинально змінилася. Тепер людей вдалося залучити до діяльності парку і спільно з місцевою владою разом розвивати район.
Ще один пріоритетний напрямок роботи парку сьогодні – покращення рекреаційної інфраструктури і збільшення туристичної привабливості. Саме працівники нацпарку були ініціаторами створення перших наметових містечок, екологічних стежок, щоб не лише впорядкувати стихійне розміщення відвідувачів, але й збільшити потік туристів на Шацькі озера. До речі, у 1987 році через територію парку проходив, навіть, всесоюзний маршрут. Також, спільними зусиллями працівники створили кінний маршрут «По озерному краю Волині».
Серед досягнень парку: розширення служби державної охорони ПЗФ, покращення технічно-матеріальної бази парку, співпраця з-закордонними партерами, участь в інвестиційних програмах, і, звичайно ж, облаштування центрального пляжу на Світязі і наметових містечок для туристів краю.
35 років – це лише початок. Дирекція і працівники парку надалі працюватимуть над розвитком Волинської перлини і збільшенням туристів поозер’я.
Прес-служба Шацького НПП
15
45 61

ДО 35-РІЧЧЯ ШАЦЬКОГО НАЦПАРКУ СПІЛКУВАЛИСЯ З ПОПЕРЕДНІМ ГОЛОВНИМ ЛІСІВНИКОМ СВІТЯЗЬКОГО ЛІСНИЦТВА ВІКТОРОМ ТУРИЧЕМ

«Я деколи порівнюю лісівника при Радянському Союзі і при незалежній Україні – небо і земля…Сьогодні — дозвіл на зрізання сухого дерева потрібно чекати три місяці. Це все одно, що пацієнту необхідно робити операцію, а йому кажуть зачекай»

Віктор Турич

 

Про створення рекреаційної зони «Незабудка», екологічну стежку «Світязянка», кінний маршрут і нелегку роботу лісівника, спеціально до 35-річчя Шацького нацпарку, спілкувалися з головним лісівником Світязького лісництва – Віктором Туричем

 

  1. Чому ви вирішили стати саме лісівником? Як розпочалася ваша кар’єра?

 

  • В 1972 році, прийшовши з армії, працював пожежним сторожем у Ростанському лісництві. Парку на той момент ще не було, був лише Шацький держлісгосп. Мій брат Микола теж працював в лісництві. І одного разу, 1 травня, нам довелося гасити пожежу. Крім нас, там була ціла команда і директор держлісгоспу Сулько. Ми погасили пожежу і директор запропонував йти працювати до них. Так я став майстром лісових культур. Далі — Сулько запропонував мені йти на навчання в Львівський лісотехнічний інститут за направленням. Я поступив туди в 1972 році і відучився до 1977-го. Навіть, був Ленінським стипендіатом. Після закінчення навчання вернувся в Шацький держлісгосп. Як такої роботи не було і мене знову відправили у Ростанське лісництво майстром цеху. Проте там я пропрацював не довго. Сулько знову дав вибір: або на погрузку лісу або тимчасово головним економістом, яким я і пропрацював з вересня по грудень на декретному місці. Коли Галина вернулася з декрету, Сулько мене викликав до себе і сказав, що треба прийняти Світязьке лісництво. Так я і став лісівником. А загалом, в лісовій галузі пропрацював більше 40 років

 

  1. Які основні цілі ви ставили перед собою коли почали працювати в Світязькому лісництві?

 

  • Зберігати ліс, розмножувати, відтворювати його, створювати нові насадження. Працював я з 1978 до 1984 року на базі Шацького держлісгоспу. До слова, рішення про створення Шацького нацпарку було ще у 1983 році, а 1984 —  вже офіційно був призначений директор. Я тоді  мав бути головним лісничим, адже Світязьке лісництво входило до парку, який офіційно почав працювати з 1 червня 1984 року.

 

  1. Сьогодні у нас поширена проблема короїду. А як тоді було?

 

  • В принципі, дуже уражених ділянок чи всихання не було. В основному — вогнище кореневі рубки. Можливо через те, що тоді багато займалися меліорацією. Якщо пригадати, в 60-х роках осушували систему: перша була Копаївська система, яка призвела до пониження рівня ґрунтових вод, внаслідок чого почалися задухи в озерах: Луки, Перемут. Потім Прип’ятська система, коли одна людина могла осушити верхів’я Прип’яті і забрати всю воду. Тому, раніше були такі меліоративні канали, але їх створювали польські інженери для того, щоб ті весняні паводки скинути, а все інше було в нормі. Піднімали, осушували — виконували свою роботу. А зараз бачите, що робиться – там покинули, там позаростало. Раніше озера були повні, води вистачало. Навіть Острів’янське озеро розливалося і ділило село на дві половини, в деяких місцях до сусідів човном перепливали. А на болотах і качок вистачало, і риби в озерах багато водилося.

 

  1. Одним з пріоритетних напрямків нацпарку є туристична галузь. А як в ті часи? Чи займався парк привабленням туристів?

 

  • Звичайно займався. Спочатку в парку було мало туристів, потім з кожним роком ставало все більше. До речі, я був одним з ініціаторів створення в парку рекреаційної зони «Незабудка». Раніше ж Світязь виглядав так: паркували машини там де зараз комплекс «Лемарк», а напроти ставили палатки. Постійно були місця де заборонялося або ходити, або їздити. Тому в 2002 році, коли директором був Ткачук, я сказав скільки можна тих людей ганяти, давайте зробимо спеціальне місце для наметів і машин. Він підписав відповідний наказ і почали створювати «Незабудку». А раніше поблизу озера на кожному кроці стояли машини, палатки і штрафи були зовсім невеликі – 5 рублів.

 

  1. А екологічні стежки були?

 

  • Була стежка «Світязянка». Туди, пам’ятаю, часто приїжджали студенти. На одному з перехресть стояла дерев’яна Баба яга, яку згодом вкрали (посміхається – авт.). До речі, на ті часи, такі стежки були трохи довші — до 6 км. Ліс для них ніхто не вирізав. Коли прокладалася, наприклад, «Світязянка» приїжджали спеціалісти і дивилися. Вирізали лише прогнилі чи сухі дерева, щоб не впали на людей. Крім того, була турбаза «Шацькі озера». Через неї проходив всесоюзний маршрут, тобто приїжджали зі всього радянського союзу, а далі їхали на Біле озеро. До речі, тоді і виникла ідея створити кінний маршрут. В деяких лісівників позабирали коней, в Мельниківському лісництві зробили конюшню, купили декілька возів, облаштували будиночки. Наприклад, купили стареньку хату за 700 рублів, переобладнали, щоб могли і туристи відпочити, і коні наїстися.

 

  1. Що було найважче у вашій роботі?

 

  • Найважчим був початок, коли я прийняв лісництво і ліси були засмічені. Приходилося років два працювати аби лише навести порядок. Потім, бригад було мало – трохи більше 26 лісорубів в Світязькому лісництві. Але плани прийшлося виконувати, тому що тоді було планове господарство. А потім, все потихеньку налагодилося та й нормально стало працювати.

 

Я деколи порівнюю лісівника при Радянському Союзі і при незалежній Україні – небо і земля. Я, наприклад, три роки пропрацював, лише тоді мене затвердили. Але справа, навіть, не втому. Коли щось сталося: пожежа чи всихання, не викликали комісій, лісівник робив відвід і на другий день виконувалася робота. Довіри було більше. А не так як сьогодні — дозвіл на зрізання сухого дерева потрібно чекати три місяці. Це все одно, що пацієнту необхідно робити операцію, а йому кажуть зачекай.

 

  1. Розкажіть, що було найцікавішого, найприємнішого в роботі?

 

  • Декілька разів був нагороджений почесними грамотами, іменним годинником. Навіть, як кращий лісівник області, їздив на зустріч з Президентом, тоді ним був Леонід Кучма.

 

 

 

 

 

42

ШАЦЬКИЙ ПАРК ВІДСВЯТКУВАВ 35-ЛІТНІЙ ЮВІЛЕЙ

У п’ятницю, 21 грудня відбулися урочистості з нагоди 35-річчя створення Шацького національного природного парку. Керівництво та працівники парку приймали вітання та подарунки.

Привітати колектив з ювілеєм прибули заступник Голови Держлісагентства Володимир Бондар, начальник Волинського ОУЛМГ Олександр Кватирко, представники місцевої влади, керівники установ та організацій Шацького району, попередні директори Шацького парку.

Під час урочистостей згадували історію створення парку, перші роки діяльності, людей які присвятили життя роботі в природоохоронній структурі. Проте найбільше говорили про сьогодення, про зміни, які відбулися за останній нелегкий у роботі рік.

«Все це – робота людей, які не шкодують сил та працюють так, як належить. Мені приємно, що протягом всіх часів, усіх років тут трудився серйозний колектив. Люди, які шанували ту природну скарбницю, що доручили їм громада і суспільство оберігати та своїми руками примножувати. Ми сьогодні отримали у спадок цю місію: зберегти все для нащадків і передати у належному вигляді», – наголосив Володимир Бондар.

Олександр Кватирко відзначив значні зміни в поточному році, побажав колективу процвітання, стабільності та підтримки, адже на сьогодні вона є і це неможливо не помітити.

Приємними спогадами про роки діяльності на чолі парку поділилися попередні директори: Олександр Ткачук, Володимир Захарко, Володимир Найда, Петро Юрчук. Наголосили, що Шацький район назвали в честь парку, адже протягом усіх років він був каталізатором змін і працював спільно з місцевою владою на благо населення.

Марія Христецька звітувала про роботу за рік, адже чимало зусиль було докладено, аби покращити рекреаційну інфраструктуру та туристичну привабливість району, долучити громаду до життя парку. Крім того, директорка відзначила, що значні зусилля спрямували на лісозахист, особливу увагу приділили також водним ресурсам парку та попередженню випадків браконьєрства.

Прес-служба Шацького НППID_2018_12_21_140764 ID_2018_12_21_140766 ID_2018_12_21_140795 ID_2018_12_21_140809 ID_2018_12_21_140821 ID_2018_12_21_140837 ID_2018_12_21_140855 ID_2018_12_21_140856 ID_2018_12_21_140871 ID_2018_12_21_140707

ДО ВІДОМА ЖИТЕЛІВ ТА ВІДВІДУВАЧІВ ШАЦЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО ПРИРОДНОГО ПАРКУ

В зимовий період (від льодоставу до початку нерестового періоду) на водоймах парку розпочинається спортивно-любительський лов риби. Шацький НПП повідомляє, що лов риби дозволяється на озерах: Світязь, Велике Чорне, Люцимер, Пулемецьке, Острів’янське, Луки-Перемут зимовими вудками з блешнею вертикального блестіння, мормишкою, наживними і живцевими снастями із загальною кількістю гачків не більше трьох на одного рибалку.

Протягом дня вилов риби не повинен перевищувати 5 кг на одного риболова, крім однієї рибини, яка перевищує цю вагу. Лов дозволяється лише в світлу пору доби.

При лові громадяни повинні мати при собі дозвіл на відлов риби (відловочний квиток) та документи, які засвідчують особу.

Забороняється:

  • вилов цінних видів риби менше таких розмірів (в см): лящ – 26 ; судак – 42; короп – 25; щука – 35; сазан – 35.
  • застосування живців на риболовних снастях із вищеперерахованих цінних видів риб;
  • проводити лов риби на зимувальних ямах.

Нагадуємо, що вилов риби проводиться лише по відловочних квитках, які можна придбати в Світязькому, Пульмівському та Мельниківському лісництвах.

Ціни на відловочні квитки:

  1. Вартість квитка для жителів іншої місцевості:

на день – 30, 00 грн;

на 10 днів – 110 грн;

на місяць – 150 грн;

  1. Вартість квитка для учасників війни, учасниками ліквідації аварії на ЧАЕС, учасникам війни в Афганістані, учасникам АТО, пенсіонерам та місцевим жителям:

На день- 15, 00 грн;

На 10 днів 50, 00 грн;

На місяць – 75, 00 грн.

  1. Для інвалідів війни та праці, а також дітям до 16 років – безкоштовно.

Зверніть увагу! При виявлені випадків передачі своїх відловочних квитків іншим особам вони вважатимуться недійсними та вилучатимуться.

Пам’ятайте, що можна сміливо виходити на лід, якщо його товщина дорівнює не менше 7 см, але гарантованою товщиною вважається товщина льоду від 10-ти сантиметрів. Будьте обережні, дотримуйтеся правил техніки безпеки, не виходьте на тонку кригу!

Прес-служба Шацького НПП

У ШНПП ПРОЙДЕ ТИЖДЕНЬ ПРАВА

Ще з 2008 року, в Україні щорічно проводиться Всеукраїнський тиждень права. Проходить він згідно з Указом Президента України від 08 грудня 2008 року № 1149/2008 з нагоди 60-ї річниці проголошення Загальної декларації прав людини. Найголовнішою датою тижня є 10 грудня — День прав людини. Адже саме цього дня у 1948 році Генеральна Асамблея Організації Об’єднаних Націй прийняла Загальну декларацію прав людини, яка вперше в історії визначила коло основних прав і свобод людини. Також, декларація перелічує політичні, громадянські і права в економічній, соціальній і культурній сферах. На цьому документі ґрунтується значна кількість міжнародних договорів з прав людини, які мають обов’язковий характер та є частиною національного законодавства України. Згідно розпорядження Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2018 р. № 681-р Всеукраїнський тиждень права у 2018 році буде проходити з 10 по 14 грудня. У рамках тижня заплановано проведення навчань, лекцій та бесід із працівниками Шацького НПП з питань реалізації та захисту прав людини з метою підвищення загального рівня правової культури та набуття ними необхідного рівня правових знань. Всеукраїнський тиждень права має на меті запровадження високих правових стандартів, підвищення рівня правової освіти та правової культури громадян, а також створення сильної демократичної і правової держави.

Прес-служба Шацького НПП