МІЖНАРОДНА НІЧ КАЖАНІВ

У кінці серпня в світі проводиться загальноєвропейська природоохоронна акція — Міжнародна Ніч кажанів. Ідея такого заходу зародилася в Європі (у країнах, що є сторонами Угоди про збереження кажанів у Європі; Україна приєдналася до цієї Угоди 19 травня 1999 р.), але з часом вона стала проводитися і в інших країнах. Проведення ночі кажанів в Україні є цікавою та значною подією. Останніми роками в нашій країні кажани викликають все більше зацікавлення. Всі види кажанів, що поширені на території нашої країни, занесені до національної Червоної книги та потребують охорони. І тому метою Ночі кажанів є привернення уваги громадськості до питань збереження рукокрилих. Цьому також сприятиме надання різноманітної інформації про кажанів, зокрема і розвінчування міфів про них. Кажани відіграють важливу роль у функціонуванні екосистем. Ці дивовижні представники рідної фауни, яких за кількістю видів є найбільше серед ссавців ( у світі існує понад 1100 видів кажанів) є єдиними, серед собі подібних, здатними до активного польоту. Довгі пальці передніх кінцівок з’єднані шкіряною перетинкою і формують крило. Кігтиками на пальцях задніх кінцівок кажани чіпляються за гілки і виступи, повисаючи вниз головою. У кажанів розвинена унікальна здатність до ехолокації, розвинені нюх і слух, що допомагає їм полювати і орієнтуватися в просторі. Кажани, полюючи в сутінках і вночі, поїдають комах, малодоступних для денних птахів. Вони знищують не лише шкідників сільськогосподарських і лісових культур, а й тих, які завдають шкоди самій людині. Доведено, що один кажан за ніч з’їдає від 500 до трьох тисяч комарів. Крім того, у світі існують види, що живляться пилком і при цьому запилюють рослини, наприклад, бананове дерево, манго та ін. Є і плодоїдні особини, які переносять плоди і тим самим розповсюджують насіння. На території України виявлено близько 28 видів кажанів, а на території Шацького національного природного парку – 15. Більшість з них є досить рідкісними. Тому їх потрібно оберігати. Адже, причини їх зникнення іноді досить банальні, зокрема елементарна неграмотність і забобони людей. Серед інших причин: вирубування дуплистих дерев (деякі види кажанів селиться в дуплах), застосування різних отрутохімікатів та відсутність придатних місць для проживання.

Прес-служба Шацького НПП

40172439_460905854417655_1050430519633772544_n 40114717_460905894417651_4856707550407557120_n 40120614_460905844417656_7057712155977580544_n

З ДНЕМ ДЕРЖАВНОГО ПРАПОРА ТА ДНЕМ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ!

Шановні колеги, дорогі земляки!
Двадцять сім років тому здійснилася споконвічна мрія нашого народу – бути господарем на своїй українській землі. Скільки б не пройшло років, ми завжди будемо пам’ятати, який складний та тернистий шлях довелося пройти до омріяної незалежності.
День Незалежності, символізує не тільки вільну країну, а й свободу кожного українця. І нині, коли Україна переживає часи агресії та посягань на цілісність держави — поняття Незалежності та Єдності набуло для кожного українця особливого змісту. Кольори неба й пшеничного лану – це барви української землі, які символізують свободу і працелюбність нашого народу, дають надію на краще майбутнє, заявляють, що бути українцем – почесно. Адже, ми живимо в прекрасній країні й творення історії Батьківщини, її сьогодення та майбутнього — обов’язок кожного з нас.
Нехай незламним буде оптимізм, завжди б’є джерело Вашого натхнення, енергії й таланту. Міцного здоров’я, родинного щастя, добробуту і злагоди, життєвої наснаги та нових звершень задля подальшого розквіту рідного краю!

З повагою Марія Христецька, директор Шацького НПП

t_1_86523

РОСИЧКА

 

Торф’яні болота є важливою складовою біосфери. Вони забезпечують формування, перенесення і баланс органічних речовин, депонування вуглецю, фільтрують гідрологічний стік поверхневих та підземних вод, є важливими центрами збереження біорізноманіття.
Осушення боліт на території Шацького Поозер’я згубно вплинуло на популяцію болотних видів рослин. З побудовою Копаївської, Поліської та Прип’ятської осушувальних систем на території водно-болотних комплексів суттєво зменшилась площа локалітетів червонокнижних видів рослин. Одним із таких видів є росичка – рослина хижак. Це багаторічна рослина з безлистим квітковим стеблом заввишки 10-20 см. Листя росички вкрите віями. Якщо комаха сідає на листок, вії захоплюють її і листок загинається. Через декілька днів він розігнеться, вії випрямляться, а неперетравлені залишки комахи здує вітер.
На території Шацького НПП є три види росичок: круглолиста (Drosera rotundifolia L.), англійська (Drosera anglica Huds.) та росичка середня (Drosera intermedia Hayne). На їх оселища можна натрапити біля озер Карасинець, Озерце, Велике Чорне та Луки.

Прес-служба Шацького НПП

На данном изображении может находиться: растение, цветок, небо, природа и на улице

На данном изображении может находиться: растение, цветок, на улице и природа

На данном изображении может находиться: растение, цветок, трава, природа и на улице

ПРАЦІВНИКИ ШАЦЬКОГО НПП ВИРІШИЛИ СПРОБУВАЛИ СЕБЕ В РОЛІ ТУРИСТІВ

Працівники Шацького національного природного парку, на туристичних байдарках вирушили в подорож озерами Пулемецьке та Острів’яньське. Це була прекрасна можливість побачити, як проходять екскурсії, а саме головне подивитись на них очима туристів.
Екскурсія «Поліська амазонка» починається в с. Пульмо на озері Пулемецьке. Це — друге по величині озеро в басейні Шацьких озер, яке сполучене тонким водним каналом з озером Острів’янське. Канал має протяжність близько 2км, а ширину близько 6-10 метрів, оточений недоторканою природою, яка чимось нагадує амазонію. Проходячи повз заростей очерету й рогозу милувались цвітінням білого латаття та глечиків жовтих. Під час мандрівки відвідали ялиновий ліс, що на узбережжі озера Острів’янське.
Кінцевою зупинкою став місцевий пляж в селі Острів’я, біля старої свято-Варварівської церкви. Вся мандрівка пройшла в супроводі приємних емоцій та вражень.
Подорожуйте Шацькими озерами, вони мають чим здивувати!

Прес-служба Шацького НПП

0-02-04-9564342adb708c9635b85ad1623177f0e7ddb193365a97c304c1b12afea7e9fd_eb49c2fd 0-02-04-b055c6efab5643159408a200f558b502e09ec9e5c7e290443f32c52398694edd_67056044 0-02-04-ee113667c4630f6f18a67189c23e5a423115cac5241badb93dc86704c56a0ae9_310c6d69 0-02-05-73ef969b5a1d7396333dd9ef75acd49f0fd71869e545631dcf7e787ec245008d_e9e55d89

ВІДПОЧИВАТИ В ШАЦЬКОМУ НПП СТАЛО ЩЕ ПРИЄМНІШЕ І КОМФОРТНІШЕ

Цікаві місця Шацького національного природного парку, карта їх розміщення, необхідні контакти, сервісні номери, розклад руху автобусів… Одним словом, вся потрібна інформація в одному місці. На пунктах пропуску ШНПП з`явилися спеціальні буклети для туристів.
Від сьогодні кожен бажаючий зможе ознайомитись з територією та рекреаційними зонами заповідника, дізнатися про найбільш відвідувані місця парку, знайти собі бажане помешкання, адже на буклеті зображений перелік сайтів з пропозиціями житла. І, навіть, обрати цікаву екскурсію, вибір яких чималий. Від екскурсій на байдарках, човнах, автомобілях та велосипедах до риболовлі, дайвінгу та послуг гіда.
Такий інформаційний буклет кожен турист зможе отримати на екологічних постах Шацького НПП.

Прес-служба Шацького НПП

Фото Шацький національний природний парк.

Фото Шацький національний природний парк.

Фото Шацький національний природний парк.

У КИЄВІ ПІДСУМУВАЛИ РОБОТУ ЛІСОВОЇ ГАЛУЗІ У ПЕРШОМУ ПІВРІЧЧІ 2018 РОКУ

В засіданні колегії Державного агентства лісових ресурсів взяла участь і директор Шацького національного природного парку Марія Христецька. На розширеному засіданні обговорили цільову програму «Ліси України — 2030», питання створення інформаційної бази захисту лісу, застосування сучасних систем, машин і технологій для проведення лісосічних робіт та підсумували роботу лісової галузі у першому півріччі 2018 року.
Відтак, за цей період відтворено 25,5 тисяч гектарів лісів і створено 1,2 тисячі гектарів нових. Не стояли осторонь і працівники Шацького національного природного парку. Нагадаємо, цього року вони уже висадили 3 гектари соснових насаджень. «Територія посадки не є досить великою, оскільки, в парку проводять лише вибіркові рубки дерев, які дозволяють зберегти вже існуючі насадження», — пояснює директор ШНПП Марія Христецька.

Прес-служба Шацького НПП

38260542_1313920778711402_3939286262350872576_n 38131797_1313920745378072_4027808884100956160_n 38248790_1313920768711403_2391747393130332160_n 38426810_1313920448711435_44524487143587840_n

НА ШАЦЬКИХ ОЗЕРАХ ЧАСТО МОЖНА СПОСТЕРІГАТИ ЦВІТІННЯ БІЛОГО ЛАТА́ТТЯ

ВЛІТКУ НА ШАЦЬКИХ ОЗЕРАХ ЧАСТО МОЖНА СПОСТЕРІГАТИ ДИВОВИЖНЕ ЦВІТІННЯ КВІТІВ БІЛОГО ЛАТА́ТТЯ — багаторічної водяної рослини родини лататтєвих.

Біле латаття – це не що інше, як знаменита казкова одолень-трава, якій приписували чарівні властивості.
За багаторічними спостереженнями було відмічено, що ця рослина – природний синоптик, який має величезну кількість прийомів поведінки залежно від погоди. Якщо квітки розкриваються рано-вранці, то впродовж дня буде ясна погода, при цьому, якщо вони з’являються тільки до 9 ранку – чекайте дощу. Зовсім не з’являються — скоро буде сильна і тривала злива. Прийшовши рано до озера, можна поспостерігати прекрасне явище, коли з глибини озера починає підніматися і з’являється на поверхню великий бутон. За лічені хвилини він розкривається у чудову білу квітку.
Біле латаття (Nymphaea alba) — багаторічна трав’яниста водяна рослина з повзучим кореневищем, до якого прикріплені великі плаваючі листки та довгі квітконіжки, дуже міцні й еластичні з білими поодинокими квітками, цвітіння яких відбувається у червні-липні. Квітки з великою кількістю білих пелюсток плавають на воді та виділяють легкий аромат. Чашечки їх — чотирилисті, зелені. Плоди — кулясті, зелені, дозрівають завжди під водою. Хоча окремі екземпляри водяної лілії й живуть до 22 років, все ж вона потребує охорони, адже занесена до Зеленої книги України.
Біле латаття – символ Шацького національного парку, чистих плес та незайманих водойм!

Прес-служба Шацького НПП

0-02-04-5b1250923503558a8b88f1b3af7580f2f92f1f3227032e70189dc6cc1a8bac42_72b6d445 0-02-04-31e21d5e5dc1d1bad3183e913bdf3d7347cbe65abf22fbbf5968d704f9b9bee7_20e7c575 0-02-04-70be9ce05c1265d8fd7991976113c334a137f8a86fb443d50c827478644d03c8_4d64b548 1200px-Nymphaea_alba_26-8-2007_15-13-19 (1)

Шановні жителі озерного краю та відвідувачі Шацького національного природного парку, щиро вітаю Вас із Державним святом – ДНЕМ КОНСТИТУЦІЇ УКРАЇНИ!

28 червня – день, який кожен українець має вважати справді святом!
Конституція увійшла в суспільне життя як головний оберіг державності і демократії, гарант незалежності і соборності України. Її найвища юридична сила, верховенство права, політична, економічна та ідеологічна багатоманітність — фундаментальні засади, на яких ґрунтується сьогодення і вибудовується майбутнє українського народу.
Нехай же в цей урочистий день повсюди панує світлий настрій, міцніє почуття гордості за свою країну, за її Основний Закон. Давайте разом формувати вільне, справедливе, солідарне суспільство, потужну та заможну державу, що побудована на основах європейської демократії. Демократичний розвиток ніколи не був легким, тож наберемося терпіння та віри у те, що наступні покоління українців будуть жити у зовсім іншій країні, яку з гордістю можна буди назвати конституційно розвиненою та правовою європейською державою.

З ПОВАГОЮ, ДИРЕКТОР ШАЦЬКОГО НПП, МАРІЯ ХРИСТЕЦЬКА

z-dnem-konstitutsiyi-ukrayini-1

 

У ШАЦЬКОМУ РЕГІОНІ БУДУТЬ ШУКАТИ (ІДЕНТИФІКУВАТИ) ПРАЛІСИ ТА ВИВЧАТИ ВПЛИВ ЗМІНИ КЛІМАТУ НА РОЗВИТОК РЕГІОНУ

Нещодавно відбулась робоча зустріч за участі директора Шацького національного природного парку Марії Христецької, заступника директора з наукової частини, представників Львівської лісовпорядкувальної експедиції та представників Фонду дикої природи WWF. На зустрічі було обговорено питання реалізації проекту «Екосистемної адаптації до змін клімату та сталий регіональнийрозвиток в Україні шляхом підтримки Розтоцького, Деснянського та Карпатського біосферних резерватів». Говорили й про потреби ідентифікації пралісів і старовікових лісів.
Протягом останніх років, у зв’язку з антропогенним впливом на природні комплекси та різкими змінами клімату, спостерігаються суксеційні процеси у природному середовищі. Особливо це відчувається в деградації територій водно-болотних угідь регіону, а також різкому рості захворювання лісів через зміну кліматичних умов. Праліси є еталоном природного розвитку лісових екосистем і мають критично важливе наукове значення. В Україні праліси потребують детального дослідження та інвентаризації, адже їх, на жаль, залишилось дуже мало.
У Шацькому НПП також помітні негативні наслідки проведених в радянський період осушувальних робіт. Зокрема, це видно у гідрологічному режимі водойм та санітарному стані лісових екосистем. Ідея реалізації українсько-німецького проекту «Екосистемної адаптації до змін клімату та сталого регіонального розвитку в Україні» є надзвичайно актуальною. Наразі обговорено цілі й завдання даного проекту, ведуться підготовчі роботи по його реалізації.

Прес-служба Шацького НПП

Фото Шацький національний природний парк.2

ЕКОЛОГІЧНА СИТУАЦІЯ ОЗЕРА ЛЮЦИМЕР — У МЕЖАХ НОРМИ

Останнім часом жителі смт. Шацьк та приїжджі звертають увагу на те, що літоральна частина озера (мілководдя) забруднене тванню та відмерлими частинами водних рослин. Це викликає тривогу в громадськості краю та відвідувачів Шацького поозер҆ я.
Вивчення екологічної ситуації співробітниками наукового відділу Шацького національного природного парку показало, що на мілководді Люцимера дійсно накопичуються залишки водних макрофітів та скупчення синьо-зелених водоростей. Науковий аналіз засвідчив, що водні рослини — невід»ємний компонент озерної екосистеми. Разом з тим бувають періодичні спалахи розмноження водних макрофітів, зумовлені відхиленнями від усталеної кліматичної ситуації у певному регіоні. Зокрема, на мілководді відзначено наявність значної кількості вищих водних рослин, а саме – рдесників двох видів – пронизанолистого та різнолистого, а також водорості з роду спірогира – а саме спірогири нитчастої. Трапляються також поодинокі особини елодеї канадської. Ми вважаємо це наслідком спекотного і порівняно сухого літа 2018 року; рівень води в озері значно понизився, вода прогрівається на значну глибину, що сприяє розростанню і водних рослин, і водоростей.
На думку науковців Шацького НПП накопичення вищих рослин та водоростей на мілководді зумовлене декількома причинами. Рдесники належать до групи рослин, прикріплених до дна, і їх стебло тягнеться у воді до світла та водної поверхні, бо тільки на повітрі у квітці рдесника відбувається остаточне формування насіння. Їх відривання від дна відбувається внаслідок декількох причин. Це, по-перше, самі відпочиваючі, які, заходячи у воду, підривають корені рослин. По-друге, внаслідок високих хвиль рдесники також можуть відриватися від дна й прибиватися до берега. По – третє, рдесниками харчуються качки та інші мешканці озера – це теж сприяє накопиченню відмерлих решток.
Вважаємо, що екологічний стан озера Люцимер на сьогодні є в межах норми, значних відхилень у розвитку біоти водойми немає. Зрозуміло, що певні цьогорічні відхилення від типової ситуації завдають певних незручностей відпочиваючим, проте надмірної тривоги екологічна ситуація озера не викликає.

Науковий відділ Шацького національного природного парку

Фото Шацький національний природний парк.