УВАГА, НЕРЕСТ!

Шацький НПП інформує, що з метою збереження рибних ресурсів і створення сприятливих умов для нересту риб з 20 березня 2019 року по 10 червня 2019 року на водоймах триватиме нерестовий період.

Це особливий період у житті риб. Початок нересту залежить від різних факторів: готовність статевих продуктів, температура й солоність води, наявність нерестового субстрату тощо.

Любительський і спортивний лов риби в нерестовий період дозволяється здійснювати в межах населених пунктів з берега поплавковою та донною вудкою із загальною кількістю гачків не більше 1 шт. на одного рибалку та спінінгом з блешнею або штучною насадкою, яка замінює блешню.

На період нересту забороняється:

— перебувати не лише на водоймі, а і в її прибережній смузі із забороненими знаряддями та засобами лову риби;

— проводити роботи, що негативно впливають на гідрологічний та гідрохімічний стан озер (в т.ч. миття транстпортних засобів, купання та прання із застосуванням хімічних миючих речовин тощо);

— зупинка транспортних засобів ближче, ніж за 100 м від урізу води;

— рух плавзасобів на водоймах парку (крім служби охорони парку).

Повідомляємо, що рух моторних човнів на водних об’єктах у нерестовий період завдає значної шкоди біоресурсам. При роботі гвинтів мотору утворюється потужна хвиля, котра виносить ікру на берег та на виступаючу із води рослинність, від цього ікра висихає та гине. Через вібрацію та хвилі, що утворюються від моторних човнів, ікра, яка знаходиться на визріванні, частково струшується, інша покривається піднятим з дна водойми мулом, що також призводить до її загибелі.

Адміністрація  звертається до громадськості із проханням не бути байдужими до збереження природних ресурсів України. Закликаємо рибалок дотримуватись режиму тиші на воді та вимог чинного природоохоронного законодавства.

Адміністрація парку

НА IV З’ЇЗДІ ЛІСІВНИКІВ УКРАЇНИ ОБГОВОРИЛИ ПОДАЛЬШІ КРОКИ ТА НАПРЯМИ РОЗВИТКУ ЛІСОВОГО ГОСПОДАРСТВА

viber image 2019-03-14 , 14.52.47 viber image 2019-03-14 , 14.55.48

Сьогодні в м. Луцьк  відбувся II етап IV з’їзду лісівників України. Участь в його роботі  взяла директорка Шацького НПП Марія Христецька.

Нагадаємо, I етап з’їзду відбувся у вересні 2018 року і мав на меті опрацювання спільних рішень щодо подальшого розвитку та реформування лісового господарства на основі європейських стандартів та досвіду.

Під час II етапу  учасники розглянули стан реалізації рішень I етапу з’їду, обговорили подальші кроки та напрями розвитку лісового господарства України. За його результатами  ухвалили проект Звернення з’їзду до Президента України, Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України щодо необхідності нагального вирішення проблем лісової галузі України. Зокрема, учасники звернулися до Президента України з пропозицією створити робочу групу при Президентові України з напрацювання національної лісової політики та відповідних законодавчих актів щодо неї. Врахувати інтереси деревообробної та лісової галузей  і прийняти невідкладні законопроекти закликали лісівники у своєму зверненні Верховну Раду України.

Також на з’їзді обговорили проблему розвитку деревообробної галузі, недостатнє фінансування лісової галузі на Півдні та Сході України, відтік молодих спеціалістів галузі на заробітки за кордон. Крім того лісівники України закликали громадські організації та місцеву владу підтримати проведення місячника зі створення нових лісів, парків та скверів під гаслом «Посади своє дерево» та долучитися до Всеукраїнської акції «Майбутнє лісу у твоїх руках».

Прес-служба Шацького НПП

 

ЗЛОЧИН ПРОТИ ПРИРОДИ

Останніми роками спалювання навесні сухої трави, рослинних залишків та побутового сміття перетворилося на справжнє екологічне лихо.

Про небезпеку від спалювання сухої трави сьогодні, здається, говорять усі: влада, рятувальники, екологічні організації, лісівники та просто небайдужі люди. Але незважаючи на численні перестороги, громадяни і далі продовжують вчиняти протиправні дії, не замислюючись над їх негативними наслідками.

Нерідко пора випалювання рослинних залишків випадає на час розмноження диких тварин та інших живих організмів. Після спалювання середовища птахи надовго покидають місцевість, гинуть тварини, комахи.

А скільки шкоди приносить довкіллю і людям таке «господарювання»! З димом у повітря потрапляє безліч отруйних та шкідливих для людини речовин: пил, окиси азоту, чадний газ, важкі метали і низка канцерогенних сполук. Окрім того, з димом у повітря потрапляють діоксини — одні з найотруйніших для людей речовин. На присадибних ділянках рослини нерідко обробляють пестицидами, які під час горіння листя чи трави вивільняються в повітря. З листям часто горить безліч сміття, що істотно підсилює забруднення атмосфери.

Спалювання сухостою аж ніяк не призводить до підвищення родючості грунту, скоріше навпаки, висока температура при горінні знищує всю мікрофлору, збіднюється склад трав, руйнується гумус, погіршується якість ґрунтів, що призводить до зниження урожайності, зменшується їх протиерозійна стійкість. Дослідженнями було встановлено, що при спалюванні соломи та пожнивних решток в умовах низької вологості ґрунту згоряє не лише рослинна органіка, а й гумус найбільш родючого поверхневого шару. Слід  пам’ятати, що на утворення 1 см родючого шару необхідно близько 100 років.

Дуже часто спалювання сухих рослинних залишків призводить до великомасштабних пожеж. Швидкість поширення вогню надзвичайно висока, тому локалізувати такі пожежі на відкритих територіях дуже важко.

Пам’ятайте, що ліси створюються десятиліттями, а знищуються в одну мить. Попередити пожежу набагато простіше, ніж загасити!

Прес-служба Шацького НПП53414963_185987955708680_3729792682663346176_n

ДОПОМОГТИ ПТАХАМ – НАШ ОБОВ’ЯЗОК!

Дбати про природу – хоч і клопітка, але дуже приємна робота. В цьому переконалися учні опорного закладу НВК «ЗОШ I-III ст.-гімназія» смт Шацьк, які на уроках трудового навчання  виготовили 50 шпаківень. Усі необхідні для виготовлення матеріали надав Шацький національний парк. Школярі завзято та з великим задоволенням майстрували шпаківні для птахів, розуміючи як важливо допомагати пернатим друзям.

Варто зазначити, що за підтримки Шацького НПП допомога птахам у зимово-весняний період для учнів стала вже гарною традицією.

Прес-служба Шацького НПП_TVV8356 _TVV8370 _TVV8377 _TVV8381 _TVV8382 _TVV8392

У ШАЦЬКОМУ НПП СТАРТУВАЛА ВЕСНЯНА АКЦІЯ «ЧИСТИЙ ЛІС» – 2019

Хорошою традицією стало проведення щорічно акцій з благоустрою територій ШНПП. Покращення стану навколишнього середовища та розуміння дбайливого ставлення до користування природними ресурсами – обов’язок кожного громадянина України. Працівники Шацького нацпарку на чолі з директором Марією Христецькою, вчителька хімії Ніна Озімок та 10 учнів Світязької ЗОШ I-III ст. прибрали лісосмугу поблизу оз. Велике Чорне.

На чималій території, близько 25 га, спільними зусиллями зібрали понад 20 мішків сміття.

Хочемо зазначити, що це не остання подібна акція, яку проводить Шацький національний парк, тому запрошуємо усіх небайдужих долучатися в подальшому до прибирання інших територій. Давайте спільними зусиллями підтримувати чистоту нашого чудового озерного краю! Адже чисто не там де прибирають, а там, де не смітять!

Прес-служба Шацького НПП

_TVV8241_TVV8266_TVV8275_TVV8278_TVV8334_TVV83471096-3

ОБГОВОРИЛИ ВПРОВАДЖЕННЯ ПРОЕКТУ КАНАЛІЗУВАННЯ НАСЕЛЕНИХ ПУНКТІВ ШАЦЬКОГО РАЙОНУ

Сьогодні відбулася стартова конференція з питань впровадження інфраструктурного проекту «Покращення екологічної ситуації у Шацькому НПП шляхом каналізування населених пунктів навколо озера Світязь». Участь у ній взяли представники Волинської ОДА, Республіки Польща (Гміна Влодава), місцевої влади, директор ШНПП, представники ПП «Екотехсервіс» та ТОВ «Вельт-Капітал».

Марія Христецька зазначила, що каналізування безпосередньо вплине на екологічну ситуацію у Шацькому НПП. «Створення каналізаційної мережі в населених пунктах допоможе покращити якість питної води, створить належні санітарні умови, дасть поштовх цивілізованому розвитку туристичної галузі району. Каналізування сприятиме покращенню екологічної ситуації та збереженню цінних природних комплексів» – підсумувала вона.

Також в рамках конференції було обговорено завдання та подальшу взаємодію партнерів в реалізації Проекту. Нагадаємо, що Проект має бути реалізований протягом 24 місяців і передбачає будівництво каналізаційних мереж в смт Шацьк, селах Світязь та Пульмо.

Прес-служба Шацького НПП

_TVV7757 _TVV7765 _TVV7768 _TVV7802 _TVV7856 _TVV7857 _TVV7871 _TVV7785 _TVV7832

НЕВЖЕ ЖАГА ДО НАЖИВИ ПЕРЕСИЛИТЬ ЗДОРОВИЙ ГЛУЗД?

На території Шацького НПП на постійній основі проводяться рейди та патрулювання службою державної охорони. Днями працівники відділу державної охорони ПЗФ спіймали браконьєрів, жителів с. Світязь, які виловлювали кладофору. На правопорушників були складені відповідні протоколи за ст. 91 КУпАП (порушення правил охорони та використання територій та об’єктів природно-заповідного фонду), які будуть передані до правоохоронних органів.

Нагадаємо, що це вже не перший випадок, коли працівники парку затримують браконьєрів за виловом цих водоростей.

Кладофори ростуть дуже повільно, 5-10 мм в рік. У зв’язку зі змінами клімату в останні роки популяція її у світі стрімко зменшується. В Україні кладофору можна зустріти лише на кількох озерах, одне з яких Світязь.

Найжахливіше те, що водорості виловлюють місцеві жителі і роблять це бездумно, не замислюючись над тим до яких трагічних наслідків може призвести такий «бізнес». Якщо не припинити збирання цієї рослинності, то за короткий проміжок часу наш славнозвісний Світязь перетвориться на звичайне болото. Схаменіться! Не руйнуйте того, що дала нам природа, того, що «годує» влітку більшість місцевих жителів і через що нас знають далеко за межами України.

Прес-служба Шацького НППIMG-9aed1998a864a90131a37a55e1114a72-V IMG-6429ce1c5b1f2f86b4291ff8c9c081d2-V

ВОДНО – БОЛОТНІ УГІДДЯ ДЛЯ НАШОГО МАЙБУТНЬОГО!

Під таким гаслом працівники Шацького нацпарку провели екологічний урок для учнів шкільного лісництва НВК «ЗОШ I-III ст.-гімназія» смт. Шацьк, приурочений до Всесвітнього дня водно-болотних угідь.

Співробітники відділу рекреації, пропаганди та екологічної освіти намагалися спростувати в учнів негативне уявлення про болота та розповідали про їх значення для нашого краю.

Школярі з подивом слухали розповідь про цінність боліт як «легень нашої планети» та потужного природного пилососа, який очищає навколишнє середовище, поглинаючи пил. Учні дізналися багато цікавих фактів про рослинний та тваринний світ водно-болотних угідь. Також для них підготували фільм «Життя на болоті», про одне з найбільших боліт світу Судд. Проте з найбільшим завзяттям школярі розгадували зашифровані у кросворді рослини і тварини боліт.

Прес-служба Шацького НПП_TVV7405 _TVV7408 51892026_543213362843157_3022373270788767744_n

КУБОК ШАЦЬКОГО НПП 2019 З ВОЛЕЙБОЛУ

Сьогодні  у спортивному залі Шацького лісового коледжу відбулися змагання з волейболу «Кубок Шацького НПП 2019». У змаганнях взяли участь  4 команди – Шацький НПП, Православне братство  Пульмо , Шацький лісовий коледж та Шацьке відділення поліції.

За результатами 6 ігор  «Кубок Шацького НПП 2019» виборола команда Православного братства Пульмо. Друге місце – у команди Шацького НПП, третє здобула команда Шацького лісового коледжу.

Нагороджували переможців кубком та грамотами заступник директора ШНПП Сергій Забожчук, настоятель Свято-Миколаївського храму с.Пульмо  Олександр Черевко та капітани команд. Отець Олександр подякував усім учасникам змагань та організаторам за популяризацію активного способу життя та висловив побажання, щоб такі змагання проводили частіше.

Прес-служба Шацького НППDSC_0136 DSC_0137 DSC_0147 DSC_0172 DSC_0192 DSC_0403 DSC_0407

2 ЛЮТОГО — ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ ВОДНО-БОЛОТНИХ УГІДЬ 2019!

Ця подія покликана привернути увагу громадськості і урядів різних країн світу до цінності водно-болотних угідь (ВБУ) для підтримки сталого розвитку нашої планети. Конвенція про водно-болотні угіддя, які мають міжнародне значення в першу чергу в якості середовища проживання водоплавних птахів, була підписана 2 лютого 1971 р. в місті Рамсар (Іран), і з тих часів носить назву Рамсарської конвенції. День її підписання в 1997 р. було оголошено Всесвітнім днем водно-болотних угідь. Головною ціллю конвенції є збереження і раціональне використання водно-болотних угідь як засіб досягнення сталого розвитку в усьому світі. На сьогодні до Рамсарської конвенції приєдналося 144 держави, а загальна кількість Рамсарських угідь перевищила 1400, із загальною площею 122 млн. га.
Секретаріат Рамcарської конвенції визначив тему 2019 року:
«Водно-болотні угіддя та зміни клімату» і запропонував серію лозунгів:
«Водно-болотні угіддя — ключ до вирішення проблем, пов’язаних зі змінами клімату.
Ми не безсилі у протидії змінам клімату. Водно-болотні угіддя допомагають нам.
Годі виснажувати водно-болотні угіддя.
Зупинимо втрату водно-болотних угідь».
Основна ідея цих лозунгів — підкреслення важливості екосистем водно-болотних угідь у протидії змінам клімату, поглинанні вуглецевих сполук, пом’якшенні впливу посух, зменшенні впливу повеней та штормів.
У 90-х роках минулого століття набула актуальності проблема збереження й вiдтворення ВБУ як у Шацькому НПП, так і на Західному Поліссі в цілому. Це викликано інтенсивним осушенням боліт у регіоні у 70-ті роки, що призвело до втрати багатьох ділянок цих екосистем: зникнення локалiтетiв низки гiгрофiльних видiв рослин, місць оселищ водоплавних птахів, нерестовищ риб.
Роботи по осушенню боліт Шацького поозер’я мають давню історію і проводилися неодноразово, у різні часові та суспільно-політичні періоди. Антропогенні зміни рівня обводненості взагалі типові для Полісся, де змагання людини з водою за сушу велося здавна, і проявлялося воно у побудові гребель, гатей, обвалувань берегів річок та водойм, прокопуванні каналів та канав тощо. При чому, пониження рівня обводненості впливало не лише на болота, а й на ліси, сприяло зміні породного складу прилеглих до боліт лісових угруповань. Осушення боліт регіону проводили і в період царської Росії, і в період польського володіння цими землями.
Потужнішого впливу екосистеми Шацького поозер’я зазнали у 70- ті роки ХХ-го століття, коли були проведені великомасштабні, і вже механізовані, роботи по осушенню заболочених лісів Західного Полісся. В цей час (1963-1967 рр.) були осушені такі лісові болотні урочища як “Князь-Багон”, “Мельоване”, “Замошення”, “Криницький багон”, а також відкриті болота “Бойова”, “Став”, “Вуницьке (Підкомори)”, “Луки-Перемут”, “Герасимове” та інші. Було поновлено канал від озера Люцимер до озер Кругле, Довге, а також Силенський канал до озера Кримно, введено в дію Копаївську осушувальну систему, осушено болота навколо озера Кримно. Як заключний етап осушувальних робіт, що стосуються території Шацького поозер”я, слід розглядати побудову у 1974-80 роках Верхньо-Прип’ятської осушувальної системи.
Потреба збереження бiологiчної рiзноманiтності ВБУ регіону шляхом їх ренатуралізації (відновлення екосистем до природного стану), зокрема у природоохоронних об’єктах, стала очевидною.
У межах Шацького НПП ренатуралiзацiйнi процеси в осушених лiсах розпочалися фактично з початку його створення, коли постало питання про перспективи подальшого функціонування гідромелiоративних каналів. Дирекцією парку, за погодженням із науково-технічною радою, у 1985-1986 роках було прийняте рiшення про обмеження функцiонування каналів у лiсових масивах шляхом припинення поновлювально-очисних робіт природного їх заростання. У результаті бiльшiсть каналiв почала функцiонувати частково, не на повну потужнiсть, а деякі майже втратили свою дренуючу функцію. Вздовж кавальєрів каналів сформувалися стрiчкоподібні природні березняки (як правило вересові чи біднопокривні). Разом з тим домелiорацiйний рiвень води в озерах i на прилеглих болотах не було відновлено.
Всебічний розгляд цієї проблеми показав, що основний засіб ренатуралізації – це затримка весняних вод для пiдтоплення окремих дiлянок трав’яних боліт навколо озер та лiсових болiт у заповiднiй зонi парку. Посилення обводненостi болiт мало сприяти вiдновленню на них провідної ролi гiгрофiльного компонента флори та підвищити рівень вод в озерах.
Слiд зазначити, що експериментальнi роботи щодо ренатуралізації боліт шляхом їх обводнення на той час вже були проведені в Польщi, на територiї Полiського парку народового. Було з’ясовано, що забезпечення стiйкостi озерних екосистем можливі лише за умови пiдтримання середнього багаторiчного рiвня води в них. Озернi екосистеми краще функцiонують, маючи додатковий запас вологи у навколишнiх болотах. З урахуванням цього у Шацькому НПП з 1998 року було застосовано побудову водопiдпiрних та водопереливних споруд на магiстральних каналах.
За підтримки EEconet Action Fund було здійснено практичні заходи щодо відновлення оптимального рівня обводненості боліт, зокрема, прилеглих до озер Кримно, Люцимер, Пулемецьке та Острів’янське — побудовано водопереливні споруди, розраховано рівні можливого затоплення прилеглих до озер боліт, зафіксовано вихідний стан рослинності. Спостереження за змінами фітобіоти як сенсорного покажчика реакції екосистем на зовнішнє зворотнє збурення, стало провідним напрямком природоохоронних досліджень у Шацькому НПП в кінці 20-го століття.
Перші чотири роки спостережень за рослинністю ренатуралізаційних ділянок засвідчили стабілізацію високого рівня обводненості – рівень води і в літні місяці не опускався нижче 30 см. На ділянці ренатуралізації біля озера Кримно домінують угрупування гігрофільних видів рослин, що підтверджує правильність прийнятих у свій час наукових рішень та ефективність застосованих методів ренатуралізації ВБУ.
Інші переливні споруди – на озерах Пулемецькому, Люцимері та Острів’янському, також ефективно забезпечують високий рівень вод в озерах та на прилеглих болотах.
Заходи з ренатуралізації боліт свідчать, що побудова переливних споруд і підняття рівня обводненості підтверджують можливість відновлення оселищ природних видів флори і фауни у природоохоронних об’єктах.

Адміністрація Шацького НПП_TVV3645 Image00485 Recoverd_jpg_file(3117) Recoverd_jpg_file(5489)