«Легені планети» – усім відоме визначення лісу. Бо й справді, без нього не існувало звичного для нас життя, навіть більше –  без лісів Земля була б неживою кулею з непридатною для дихання атмосферою. Завдяки лісам людство має достатню кількість кисню, і саме дерева поглинають вуглекислий газ, який ми видихаємо.

Сьогодні, 21 березня, у світі відзначають Міжнародний день лісів, який має на меті  привернути увагу громадськості до цінності лісів, їх значення для суспільства та збереження.

Вашій увазі презентуємо декілька цікавих фактів про ліси та дерева:

— ліси на Землі займають майже третину поверхні всієї суші, а дерев у світі приблизно у шістдесят разів більше, ніж людей;

— найбагатша на ліси європейська країна – Фінляндія. Деревами тут вкрито 70% території. А найбідніша на ліси – Велика Британія, адже лише 6% – ліси;

— в Україні площа лісів складає понад 10 мільйонів гектарів. І саме у нашій країні розташований найбільший у світі штучний ліс площею понад 100 тис. га. Його висадили на Херсонщині, щоб зупинити найбільшу в Європі пустелю Олешківські піски;

— найбільш отруйне дерево на планеті – манцинела. Його сік з кори, листя чи плодів містить велику кількість токсинів. Іспанська назва дерева – arbol de la muerte, що в перекладі означає «дерево смерті». Манцинела занесена в Книгу рекордів Гіннеса як найнебезпечніше дерево в світі;

— найдорожче дерево в світі – бокота. Його ціна – 33 000 $ за дошковий фут. Дерево росте лише в Карибському басейні;

— майже 50% усіх лісів світу знаходиться в тропіках, ще близько чверті всіх лісів на планеті — тайга. Тайга займає близько 79% території всієї Росії;

— найвищим деревом у світі вважається секвоя, яка росте у США, штат Каліфорнія. Його висота – 115 метрів, а діаметр 8 метрів. А от найтовстіші дерева – це баобаби, їх стовбури виростають у діаметрі аж до 16 м;

—  у людини, що перебуває в лісі, частота пульсу зменшується приблизно на 15-20 ударів в хвилину, дихання стає спокійніше і людина заспокоюється.

Тож частіше обирайте для відпочинку ліс. Разом з тим пам’ятайте правила поведінки та не залишайте після себе сміття.

Відпочивайте в лісі з користю собі і без шкоди природі!

Пресслужба Шацького НПП

Вчора світова спільнота відзначала Всесвітній день дикої природи. Цьогорічна тема «Ліси та засоби до існування: підтримка людей та збереження планети» має на меті підвищити обізнаність про цінність лісів та видів дикої природи, що мешкають у лісах.

Які звірі та птахи живуть в наших лісах мали змогу побачити вихованці гуртка Шацького БДЮТ «Юні екологи» (керівник Валентина Гаврось). Для них працівники Шацького НПП організували та провели екскурсію в музей фауни Шацького лісового коледжу. В музеї нараховується більше 400 видів звірів і птахів, які проживають на території України або зустрічаються восени та  навесні під час міграції. З них – 34 види звірів і птахів, які занесені до Червоної Книги України.

Заступник директора з наукової діяльності Василь Матейчик не лише розповідав про експонати, але й охоче відповідав на запитання юних екологів. Де живуть, що їдять, як зимують – дитяча зацікавленість лісовими мешканцями приємно дивувала.

А ми вкотре нагадуємо, що збереження лісів – запорука добробуту людини!

Пресслужба Шацького НПП

Зима – складний період для водних біоресурсів, а для працівників Шацького НПП – найбільш відповідальний.

Особлива небезпека для риби настає наприкінці зими, після тривалого льодоставу. Наявність кисню, який необхідний для дихання риб та інших водних організмів, в цей період значно зменшується і в деяких частинах водойм утворюються, так звані «мертві зони». В цей момент риба масово виходить із зимувальних ям в пошуках багатих на кисень джерел.

Для збереження рибних запасів працівниками Шацького НПП були проведені рейди по озерах парку. Вони виміряли вміст кисню у водоймах та, для попередження задухи, прорубали ополонки. Лунки, розміром 1м х 1м, вкрили соломою або очеретом для попередження від замерзання. Відстань між лунками складає 1-2 м, що допомагає раціонально розподіляти подачу кисню на території водойми.

За науковими даними, показник міні­мального вмісту кисню у воді взимку для кожного виду риб свій. Наприклад, для щуки, окуня, плітки, коропа та ляща він становить 4,0 мг/дм3. Най­більш стійкими до кисневого режиму є в’юн – 0,8 мг/дм3, карась сріб­лястий – 1,0 мг/дм3 та лин – 2,0 мг/дм3. Міні­мально-до­пустима нор­ма розчиненого у воді кисню для рибогосподарських водних об’єктів стано­вить 4,0 мг/дм3.

Пресслужба Шацького НПП

Зима – складний період для водних біоресурсів, а для працівників Шацького НПП – найбільш відповідальний.

Особлива небезпека для риби настає наприкінці зими, після тривалого льодоставу. Наявність кисню, який необхідний для дихання риб та інших водних організмів, в цей період значно зменшується і в деяких частинах водойм утворюються, так звані «мертві зони». В цей момент риба масово виходить із зимувальних ям в пошуках багатих на кисень джерел.

Для збереження рибних запасів працівниками Шацького НПП були проведені рейди по озерах парку. Вони виміряли вміст кисню у водоймах та, для попередження задухи, прорубали ополонки. Лунки, розміром 1м х 1м, вкрили соломою або очеретом для попередження від замерзання. Відстань між лунками складає 1-2 м, що допомагає раціонально розподіляти подачу кисню на території водойми.

За науковими даними, показник міні­мального вмісту кисню у воді взимку для кожного виду риб свій. Наприклад, для щуки, окуня, плітки, коропа та ляща він становить 4,0 мг/дм3. Най­більш стійкими до кисневого режиму є в’юн – 0,8 мг/дм3, карась сріб­лястий – 1,0 мг/дм3 та лин – 2,0 мг/дм3. Міні­мально-до­пустима нор­ма розчиненого у воді кисню для рибогосподарських водних об’єктів стано­вить 4,0 мг/дм3.

Пресслужба Шацького НПП

Зима – складний період для водних біоресурсів, а для працівників Шацького НПП – найбільш відповідальний.

Особлива небезпека для риби настає наприкінці зими, після тривалого льодоставу. Наявність кисню, який необхідний для дихання риб та інших водних організмів, в цей період значно зменшується і в деяких частинах водойм утворюються, так звані «мертві зони». В цей момент риба масово виходить із зимувальних ям в пошуках багатих на кисень джерел.

Для збереження рибних запасів працівниками Шацького НПП були проведені рейди по озерах парку. Вони виміряли вміст кисню у водоймах та, для попередження задухи, прорубали ополонки. Лунки, розміром 1м х 1м, вкрили соломою або очеретом для попередження від замерзання. Відстань між лунками складає 1-2 м, що допомагає раціонально розподіляти подачу кисню на території водойми.

За науковими даними, показник міні­мального вмісту кисню у воді взимку для кожного виду риб свій. Наприклад, для щуки, окуня, плітки, коропа та ляща він становить 4,0 мг/дм3. Най­більш стійкими до кисневого режиму є в’юн – 0,8 мг/дм3, карась сріб­лястий – 1,0 мг/дм3 та лин – 2,0 мг/дм3. Міні­мально-до­пустима нор­ма розчиненого у воді кисню для рибогосподарських водних об’єктів стано­вить 4,0 мг/дм3.

Пресслужба Шацького НПП