ПРАЦІВНИКИ НАУКОВОГО ВІДДІЛУ ШАЦЬКОГО НПП, РОЗПОВІЛИ СТУДЕНТАМ КОЛЕДЖУ ПРО ВАЖЛИВІСТЬ ВОДНО-БОЛОТНИХ УГІДЬ

З нагоди святкування Дня Водно-болотних угідь працівники Шацького національного природного парку, провели семінар для студентів четвертого курсу «Шацького лісового коледжу ім. В.В. Сулька».
У нинішньому році Всесвітній день водно-болотних угідь, відзначається під девізом «Водно-болотні угіддя для збалансованого розвитку міст».
Основною ідеєю цього заходу є підкреслення важливості екосистем водно болотних угідь для підтримки здорового та екологічно безпечного навколишнього природного середовища у містах та населених пунктах. Нажаль, переважна більшість людей не знають про корисні властивості водно-болотних угідь, люди бачать лише заболочену місцевість, яку бажано трансформувати у щось «корисне», осушити, засадити лісом, добувати торф чи перетворити болота на поля.
Тому спеціалісти наукового відділу розповіли про роль і велику цінність водно-болотних угідь, про загрози та міри, які були прийняті для їх збереження .
Водно-болотні угідя: зменшують вплив повеней, поповнють запаси питної води, створюють міські зелені зони, зменшують вплив таких екологічних явищ, як повені та посухи, діють як природі водосховища — акумулюючи і зберігаючи дощові та талі води. А також є важливими, як місця перебування двох третин усіх видів рослинного і тваринного світу, як ділянки продукування біомаси та кисню, вони виконують величезну кількість інших важливих функції із підтримки екологічної рівноваги на землі.
Виходячи із оцінки біоекологічних, ландшафтних та територіальних критеріїв у 1995 році водно-болотні угіддя Шацького національного природного парку в рамках Рамсарської конвенції віднесені до водно-болотних угідь ІВА територій під №28, що мають міжнародне значення.
«Шацьки озера» розташовані на кордоні з Білорусією та Польщею 32850 га. Простягається з півночі на південь на 31,9 км та із заходу на схід на 37,4 км. Тут спостерігається велике різноманіття ландшафтів та біотопів, а саме: озера, річки, канали, болота, луки, ліси тощо. Унікальність цього ВБУ полягає в тому, що воно розташоване на межі водозбору басейнів двох морів. Одна частина водного стоку потрапляє до басейну Балтійського моря, інша – до басейну Чорного моря.
Маємо надію, що привернули увагу молодого покоління до оточуючого нас природного світу та бережного використання його ресурсів.

27654360_330352874139621_3130360382868201031_n 27654885_330352887472953_639041380560461708_n 27750900_330352857472956_3985081037853695587_n

КОЛЕКТИВ ШАЦЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО ПРИРОДНОГО ПАРКУ, ВІТАЄ ГІНАЙЛА МИКОЛУ МИКОЛАЙОВИЧА З ЮВІЛЕЄМ

Шановний Миколо Миколайовичу, вітаємо Вас з днем народження! Бажаємо міцного здоров’я, достатку, успіхів у роботі, радості, любові та бадьорості духу. За чотири роки роботи в колективі Ви зарекомендували себе не тільки хорошим працівником, а й прекрасною людиною ! Нехай життя б’є ключем, оптимізму Вам, реалізації ідей і задуманих планів, щастя та сімейного благополуччя._TVV0841 _TVV0831

Директор Шацького національного природного парку представила розробки веломаршрутів

 

31 січня у Шацькій районній філії Волинського ОЦЗ відбулась екологічна нарада, на якій Марія Христецька представила розробки веломаршрутів по території Шацького району (проект розроблений в рамках програми добросусідства «Польща-Білорусь-Україна»), а також ознайомила з пріоритетними напрямками співпраці Шацького біосферного резервату в рамках ТБР «Західне Полісся».
Розвиток велотуризму зараз набуває широкої популярності у Європі і швидко поширюється по територіях природно-заповідного фонду багатьох країн. Слід зауважити, що Шацький національний природний парк, завдяки сприятливому клімату та рельєфу, багатству природних ландшафтів, можна розглядати як один з найбільш перспективних регіонів для розвитку велотуризму із залученням відпочивальників різного віку.
Маємо надію, що екологічно чистий та корисний для здоров’я велотуризм стане одним з найпопулярніших видів активного відпочинку на території Шацького національного природного парку.
Не менш цікавою є ідея створення мережі Біосферних резерватів, яка була сформульована Генеральною конференцією ЮНЕСКО в 1970 році. Мало кому відомо, що Транскордонний біосферний резерват «Західне Полісся» розташований на території Польщі, України і Білорусі та має площу 600 км2. Шацький біосферний резерват створено в Україні 2002 року, на базі Шацького національного природного парку. Можна виділити п’ять основних напрямків співпраці в рамках ТБР, а саме: збереження ландшафтного та біологічного різноманіття; наукова діяльність; екологічна освіта; співпраця з органами влади та місцевими громадами; міжнародне співробітництво.

_TVV0364 _TVV0366 _TVV0368 _TVV03712018-02-02_0037442018-01-31_173746

ДО ВІДОМА ЖИТЕЛІВ ТА ВІДВІДУВАЧІВ ШАЦЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО ПРИРОДНОГО ПАРКУ

Шацький національний природний парк повідомляє, що на водоймах парку спортивно-любительський лов риби в зимовий період (від льодоставу до початку нерестового періоду) дозволяється зимовими вудками з блешнею вертикального блесніння, мормишкою, наживними і живцевими снастями із загальною кількістю гачків не більше трьох на одного рибалку.

Лов риби дозволяється на таких озерах:

  • Світязь, Велике Чорне, Люцимер, Пулемецьке, Острів‘янське, Луки-Перемут.

Вилов риби протягом дня не повинен перевищувати 5 кг на одного риболова, крім однієї рибини, яка перевищує цю вагу. Лов дозволяється в світлий час доби.

Громадяни, при лові риби, зобов‘язані мати при собі документи, які засвідчують особу, місце проживання, а також дозвіл на відлов риби (відловочний квиток) на цій водоймі.

Забороняється:

  • вилов цінних видів риби менше таких розмірів (в см)

лящ — 26; судак — 42; короп — 25; щука — 35; сазан — 35.

  • застосування живців на риболовних снастях із вищеперерахованих цінних видів риб;
  • проводити лов риби на зимувальних ямах.

Вилов проводити по відловочних квитках, виданих Шацьким національним природним парком, які можна придбати в Світязькому, Пульмівському, Мельниківському лісництвах.

Ціни на відловочні квитки (грн. )

Вартість квитка для жителів іншої місцевості: на один день — 30,00 грн, 10 днів — 100,00 грн, а на місяць — 150,00 грн.

Для учасників війни, ліквідації аварії на ЧАЕС, війни в Афганістані, а також учасникам АТО, пенсіонерам та місцевим жителям:  день — 15,00 грн, 10 днів — 50,00 грн, на місяць — 75,00 грн.

Для інвалідів війни та праці, дітям до 16 років спортивно-любительський лов безкоштовний.

Зверніть увагу! При виявленні випадків передачі своїх відловочних квитків іншим особам, вони  вважатимуться  недійсними і будуть вилучені. На зимовій  риболовлі важливо дотримуватись правил техніки безпеки. Бережіть своє життя, не виходьте на тонку кригу!

Адміністрація  Шацького НПП_TVV1135

 

V засідання Координаційної ради ТБР «Західне Полісся»

У с. Світязь Шацького р-ну 4-5 жовтня відбулося V засідання Координаційної ради транскордонного біосферного резервату «Західне Полісся». Учасники представницького українсько-польсько-білоруського форуму підсумували зроблене за попередній період та окреслили основні завдання на перспективу.

У роботі цьогорічної Координаційної ради ТБР «Західне Полісся» взяли участь офіційні делегації України, Польщі та Білорусі на чолі з заступником Міністра екології та природних ресурсів України Василем Полуйком,   радником Міністра довкілля РП Зіґмунтом  Кржемінські та заступником Міністра природних ресурсів і охорони навколишнього природного середовища   РБ Алєксандром Корбутом.

З вітальним словом та доповіддю виступив директор Шацького національного природного парку Віталій Цвид, якому разом із колективом ШНПП вдалося успішно вирішити низку організаційних питань та забезпечити учасників пізнавальною екскурсією територією парку в заключний день роботи.

У своїй доповіді Віталій Іванович детально розповів про зроблене на виконання доручень IV засідання Координаційної ради ТБР «Західне Полісся», акцентував увагу на реальних результатах здійснених заходів, підняв проблему масового всихання соснових лісів на території Полісся та БР. Також розповів про підготовку спільних проектів, які передбачється реалізовувати за програмою Транскордонної співпраці «Польща-Білорусь-Україна» 2014-2020.

Про реалізовані заходи з часу минулого засідання, стан справ та перспективи на майбутнє доповіла провідний спеціаліст білоруської Державної природоохоронної установи «Республіканський заказник «Прибузьке Полісся» Наталія Баглай. Вона загострила увагу присутніх на необхідність ще тіснішої співпраці з польською та українською сторонами, а також повідомила, про розроблену документацію на збільшення території їхнього республіканського заказника з 7950 га до 17230 гектарів.

Цікавою була інформація і про вдосконалення освітньо-виховної роботи серед  туристів та школярів.

Директор Поліського національного парку Ярослав Шиманський повідомив, що його державна установа хоча й має стале фінансування з бюджету, але основні кошти для розвитку отримує від участі в грантових проектах: як міжнародних, так і на рівні держави та воєводства. Серед них – проект «Чинна охорона цінних середовищ природних ареалів» на 2017-1018 рр. отримав фінансування в розмірі 449 тис. 880 польських злотих, із яких 85% – за рахунок Євросоюзу. А створення в цей же ж період науково-пізнавальної стежки «Чагари» має бюджет 882 тис. 127 злотих, і теж 85% грошей перерахував Брюссель.

Що не вдалося реалізувати дирекції Поліського національного парку, так це проект «Поліське село», в рамках якого планувалося спорудити традиційну поліську садибу, яка б мала спільні для українців, поляків і білорусів етнокультурні фрагменти та активно використовувалася б для науково-пізнавальних заходів. Утім, Ярослав Шиманські переконаний, що рано чи пізно з допомогою партнерів по ТБР «Західне Полісся» даний проект буде реалізований.

Розповів про можливості активізації роботи органів місцевого самоврядування прикордонних територій у межах ТБР «Західне Полісся» і заступник старости Влодавського повіту Люблінського воєводства РП Адам Панасюк. Акцентував увагу присутніх на вирішенні питання розбудови нового пункту пропуску «Адамчуки-Збереже», відзначив можливості місцевого самоврядування для реалізації спільних проектів з розвитку населених пунктів, розбудови місцевої інфраструктури  на транскордонних територіях.

Своїм  баченням на покращення взаємодії прикордонних природно-заповідних територій Волині, Люблінщини і Берестейщини поділилися старший науковий співробітник відділу охорони природних екосистем Інституту екології Карпат НАН України Павло Ященко, декан біологічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка  Ігор Хамар, директор регіонального управління охорони навколишнього природного середовища в Любліні Беата Сілєвіч, директор Державної наукової установи «Інститут експериментальної ботаніки імені Фьодора Купрєвіча Алєксандр Пугачєвскій,  проректораУніверситету імені Марії Склодовської-Кюрі  Радослав Добровольські, заступник голови Білоруського національного комітету Програми ЮНЕСКО «Людина і біосфера»  Наталья Рябінєц  та інші учасники засідання.

В роботі міжнародного форуму також взяли участь начальник управління екології та природних ресурсів облдержадміністрації Дмитро Новохатський та перший заступник голови Шацької райдержадміністрації Віктор Плейтух.

Після завершення пленарного засідання та дебатів учасники ухвалили підсумкову резолюцію, а також здійснили захоплюючу екскурсію по території Шацького національного природного парку.

Прес-служба ШНПП.

З Днем працівників лісу!

Працівники Шацького національного природного парку, як представники однієї з  найважливіших мирних професій на Землі, з особливо позитивними емоціями зустрічають професійне свято – День працівників лісу, який щороку відзначається у третю неділю вересня.

 

Охорона заповідних лісових масивів – цього безцінного дару природи – високе покликання кожного представника ШНПП. Сумлінна, нелегка, але почесна щоденна праця за будь-якої погоди та в усі чотири пори року покликана примножувати зелене багатство країни, забезпечувати екологічну безпеку людей та гармонійну взаємодію суспільства і природи. Тому, спрямовуючи зусилля на зміцнення лісового фонду України, ми здійснюємо вагомий внесок у захист зелених насаджень, охорону флори та фауни, поліпшення стану довкілля.

Спільно нам належить і надалі успішно вирішувати важливі для ШНПП і всієї природно-заповідної галузі завдання: збільшувати лісистість території країни до європейського рівня, оберігати екологічну привабливість лісів, запроваджувати сучасні методи ведення лісового господарства, використання лісових ресурсів та корисних властивостей лісу, боротися із порушниками законодавства в лісовій сфері, пожежами та шкідниками, піднімати рівень наукових досліджень, поглиблювати міжнародну співпрацю до сучасного європейського рівня, бути справжніми патріотами України.

Шановні працівники Шацького національного природного парку та ветерани галузі!

Ще раз дякуючи Вам за невтомність і самовідданість, щиро бажаю здоров’я, щастя, добра та благополуччя. Низький уклін Вашим родинам, які, розуміючи все нелегку особливість роботи, завжди створюють умови для реалізації максимуму Ваших сил, досвіду, знань та можливостей задля нашого неповторного Шацького національного природного парку!

Бажаю всім українським лісівникам у день нашого професійного свята богатирського здоров’я, родинного благополуччя та вагомих трудових досягнень.

З повагою

Віталій ЦВИД,

т. в. о. директора Шацького національного природного парку.

Загадковий мешканець Шацьких озер святкує ювілей

У шацькій групі озер вугор з’явився у 1937 році. 80 років тому він був завезений у формі скловидної личинки у кількості 110 тис. штук і випущений в озера Світязь, Луки, Пулемецьке, Острів’янське.

 

 

Із більш ніж 25 тисяч видів риб, які відомі сучасній науці, звичайний чи річковий вугор – один із найбільш таємничих. Провідні науковці світу протягом цілих століть вивчали напрочуд цікаві особливості його життя. Але і сьогодні поряд із багатством відомих фактів залишається ще значна кількість загадкового і таємничого. Так хто ж він, цей знайомий незнайомець?

За зовнішнім виглядом вугор дуже нагадує змію, навіть значно більше, ніж рибу, через що в багатьох місцях його існування люди побоюються споживати в їжу цю загадкову тварину. Довге циліндричне тіло вугра вкрите слизькою темною чи жовтуватою шкірою, що створює оманливе враження, неначе риба гола. Але це не зовсім так. Під шаром слизу, придивившись пильніше, можна помітити розкидані по всьому тілу маленькі продовгуваті лусочки.

В порівнянні з іншими рибами, вугор виділяє велику кількість слизу, який надійно захищає йото від дії незначної кількості токсичних речовин. Слід пам`ятати, що кров вугра сама має токсичні властивості і отруйна для людини. Шкідлива дія крові вугра зникає лише після його нагрівання де 60°С і вище. Між іншим, сироватка крові мас дуже високу захисну функцію – нею навіть можна нейтралізувати зміїну отруту!

Життя вугра – прекрасний приклад пристосування організму до умов навколишнього середовища. Взимку риби впадають в сплячку і лежать на дні до самого приходу весни, зарившись майже повністю у мул. На відміну від інших риб, вугор спроможний – протягом тривалого проміжку часу! – дихати атмосферним повітрям, а прожити добу без води для нього не є проблемо. Риба має досить розвинене подвійне дихання: окремо зябрами та шкірою. При цьому дихання зябрами складає біля 60%, а шкірою – 40%. Цікаво, що існувати довго лише за рахунок одного типу дихання вугор не може.

Рибогосподарське значення вугрів як риби з чудовими смаковими якостями в усіх кінцях світу відзначається дуже давно. В Україні ця риба у великій кількості зустрічається переважно в озерах Шацького національного природного парку.

Чим більше вчені дізнаються про вугрів, тим сильніше притягувало їх саме таємниче в його «біографії» – звідки з`являється в наших водах вугрі? В рибах ніколи не знаходили дозрілої ікри, не була відома навіть сама початкова стадія їх розвитку – личинка.

Але на щастя, так вже влаштована наука – в один прекрасний день шлях до розгадування таємниці народження вугра було частково знайдено. Великий данський вчений Йоганн Шмідт в результаті організації кількох експедицій в Атлантичний океан з 1905 по 1930 рр. віднайшов місце розмноження вугра. Пошуки були плідними: між 22 та 30 градусами північної широти і 48 та 65 градусами західної довготи в Саргасовому морі в районі Бермудських та Багамських островів була знайдена маленька (7-8 мм довжиною) личинка з залишком жовткового мішка. Відтоді цей район вважається місцем нересту європейського вугра.

Другий період життя вугрів продовжується від 10 до 14 років в річках, озерах та інших прісних водоймах. Але, як правило, не пізніше цього строку в темні осінні грозові ночі він починає дуже довгу, надзвичайно важку, неймовірну першу і останню свою подорож до далекого і єдиного в світі нерестовища в Саргасовому морі. При цьому гіпотетично вважається, що вугрі за допомогою течії Антигольфстрім долають відстань в 4-5 тис. км за 150-200 днів, і, що дивно, при цьому не живлячись. Чому гіпотетично? Бо після виходу в море жодна людина на Землі більше не бачила тих дорослих риб, які мандрують на нерест.

Нерестову міграцію дорослих вугрів (третій і останній період їхнього життя) ще називають «ходом смерті».  І це не випадково. Річ у тім, що вийшовши в море, вугрі перестають харчуватись, їх кишечник атрофується, а риби після довгої мандрівки так виснажуються, що, відклавши ікру і забезпечивши продовження роду, зразу ж гинуть. Їх численне потомство починає довгу мандрівку до далеких рідних берегів. Так завершується найдивовижніша у світі, найтаємничіша і до сьогодні не розгадана мандрівка, створена природою.

1#уха7

В середньому у світі щорічно добувають біля 25 тис. тонн вугрів із природних водойм та ще вирощують 26 тис. тонн у штучних умовах. Найвищий рівень їх споживання в індустріальних розвинутих країнах (Данія. Голландія, Японія).

Вугрі зустрічаються у нас в басейнах Балтійського, Чорного та зрідка Білого морів. В Україні – в річках Дніпро, Прип`ять, Дунай та в найулюбленішій вуграми місцині – Шацьких озерах. В ці водойми вугри тепер проникають і самостійно, ймовірно, через створену систему меліоративних, зрошувальних та інших каналів. Отже, вугор почав повертатися додому.

У шацькій групі озер вугор з’явився у 1937 році. Він був завезений у формі скловидної личинки у кількості 110 тис. штук і випущений в озера Світязь, Луки, Пулемецьке, Острів’янське. У наших водоймах він прижився і став зустрічатись у промислових уловах вже в 1940 році.

З погляду на майбутнє Шацьких озер, де не другорядне місце займе спортивно-аматорське рибальство, активний і корисний вид відпочинку, вугор цікавитиме нас як трофей високої риболовно-спортивної майстерності.

Бо й справді: не часто він потрапляє на гачок рибалки! А  випадково «засічений» гачком доставляє вудкарю чимало захоплюючих хвилин боротьби. Здебільшого, клює він на снасть, приготовлену для окуня, ляща, оскільки «вузьких спеціалістів» по вугру – одиниці.

В одному з номерів альманаху «Риболов-спортсмен» є згадка, що вугра вдалось упіймати на блешню… вночі. Це ще раз підтверджує те, що вугор – нічний водяний  хижак. Класик аматорського рибальства Л.Сабанєєв пише:

«Треба, між іншим, замітити, що вугор буває в русі тільки ночами, вдень перебуває у спокої – лежить собі в мулі, згорнувшись, як шнурочок. Так само і зимою вугор знерухомлюється і заривається в мул, за деякими даними, до глибини 16 см».

У прісній воді вугрі живуть в основному до 14 років, але зустрічаються, як виняток, особини 20-річного віку. З настанням статевої зрілості він змінює своє забарвлення: спина стає майже чорною, а низ і боки білі, сріблясті. У такому вигляді вугри мігрують у Саргасове море. Кочування за течією починається з квітня і триває до жовтня. Але сам процес міграції мало помітний, бо відбувається вночі.

До берегів в Балтійському морі молодь вугра підпливає на третьому-четвертому роках життя. Рибини піднімаються по течії високо і можуть вночі переповзати по мокрій траві в пойменні озера. У наші водойми можливий захід незначної кількості вугра з Західного Бугу по каналах. Про здатність вугра обходитись без води тривалий час Л. Сабанєєв пише:

«Досліди проводились на зорі, ввечері і вночі, на вологому ґрунті. Вугрі, вигинаючись, кільцеподібно, як змії, досить вільно і швидко повзали спочатку в різних напрямах, а потім швидко звертали до річки. Дорогу свою вони змінювали лише при зустрічі з піском чи оголеною землею, яку старанно обповзали… Дві. три і більше годин вугор вільно може бути без води теплим днем».

Рибалки-аматори, натуралісти можуть додати штрихи до портрету цього загадкового мешканця озер і морів.

Отож, бережімо цього вразливого знайомого незнайомця!

Піклуймося про водойми, які вугор населяє, і він колись нам за це віддячить!

 

Прес-служба Шацького національного природного парку.

На фото: озеро Світязь, куди унікальну рибу завезли в далекому 1937 році; а ці вугрі – впіймалися…

Вітання до Дня Незалежності!

Шановні працівники Шацького національного природного парку! Дорогі співвітчизники! Від щирого серця вітаю Вас із Днем Незалежності України!

 

24 серпня 1991 року назавжди увійшло в новітню історію України як день, від якого розпочався новий етап розвитку нашої держави. Відбулися разючі зміни в усіх галузях життя країни, в тому числі – і в природно-заповідній справі, котра отримала новий імпульс свого розвитку за європейськими стандартами.  Тому свято Незалежності колектив Шацького національного природного парку зустрічає з усвідомленням важливості зробленого в попередні роки та з великими планами на перспективу. Нам є чим пишатися, ми маємо що примножувати, у нас є чітке розуміння поставлених завдань та способів їх вирішення.

Істинний патріотизм, сила духу, здатність згуртуватися завжди притаманні кожному громадянину нашої держави, всьому народові. Та наразі переживаємо непростий етап: на Сході України продовжується неоголошена війна з агресором, яку наша держава неодмінно завершить перемогою. І наша мирна та добросовісна праця на благо розвитку Шацького національного природного парку стане одним із багатьох чинників досягнення успіхів і на передовій лінії боротьби, і тут, на рідній волинській землі.

Висловлюю щиру вдячність за наполегливу та сумлінну працю, за любов і відданість до професії, за наснагу та завзяття, з якими ми розбудуємо сильну, демократичну та європейську державу.

Бажаю вам великих успіхів, міцного здоров’я, незрадливої долі, впевненості у сьогоденні та реалізації всього омріяного в майбутньому.

З Божою поміччю ми з гідністю пройдемо всі випробування!

З повагою

Віталій ЦВИД,

т. в. о. директора Шацького національного природного парку.