Гідрологічний моніторинг

На території парку Інститутом гідротехніки і меліорації ААН України в 2004 році було закладено нову систему свердловин для спостереження за рівнем ґрунтових та підземних вод – всього 16 свердловин.

Спостереження за рівнем ґрунтових вод ведуться по створах свердловин оз.Пісочне – оз. Мошне (№№ 4 – 6) та оз.Люцимер – р.Прип’ять (№№ 12 – 15). За рівнем підземних вод – по „кущах” свердловин біля озера Пісочне (№ 24,№ 25), біля озера Мошне (№ 4у, № 4н), біля озера Світязь (№ 12, № 13), біля озера Чорне Велике (№ 2H, № 2У), із свердловин по „кущах” – одна за рівнем ґрунтових вод, а інша – за рівнем підземних вод.

Створення свердловин оз.Пісочне – оз. Мошне:

4н, 4у –свердловини для спостеження за рівнем напірних (4н) та ґрунтових вод (4у) розміщені на південному березі озера  Мошне, в заповідній зоні парку, у свіжому середньовіковому чорновільшанику.

5у – розміщена в заповідній зоні парку, у середньовіковому сосновому лісі.

6у –  розміщена в заповідній зоні парку, у середньовіковому сосновому лісі (межа лісу і поля).

Кущ свердловин – № 24, № 25 – північний берег озера Пісочне, в зоні стаціонарної рекреації, на підвищенні з ксерофітною рослинністю (гусяча лапка, подорожник ланцетолистий, кульбаба, спориш).

Створення свердловин оз.Люцимер – р.Прип’ять:

12у – розміщена в господарській зоні, на віддалі 152 м від озера Люцимер в напрямку села Плоске, у в лісовому масиві з перевагою вільхи чорної.

13у – розміщена в зоні регульованої рекреації, в спілому сосновому лісі.

14у – розміщена в господарській зоні, в середньовіковому сосновому лісі.

15у – розміщена в господарській зоні, в спілому сосновому лісі, біля підніжжя піщаного пагорба.

Кущ свердловин  – № 2Н, № 2У – східний берег озера Велике Чорне (прибережна смуга), в зоні регульованої рекреації.

Кущ свердловин – № 12, № 13 – східний берег озера Світязь ( район церкви села Світязь), прибережна смуга озера.

Свердловина № 17У – розміщена в зоні стаціонарної рекреації, на межі мішаного лісу і лук(ур Гушово).

В 2013 році, в зв’язку з будівництвом Хотиславського кар’єру в Білорусі, в безпосередній близькості від території Шацького НПП Інститутом водних проблем і меліорації додатково були закладені три спостережних свердловини за рівнем ґрунтових вод.

Хотиславський створ:

5а – свердловина для спостереження за рівнем ґрунтових вод розміщена на північний схід від озера Святе, в сосновому молодняку.

13у – свердловина для спостереження за рівнем ґрунтових вод розміщена на схід від  села Гута, в сосоновому лісі.

2а – свердловина для спостереження за рівнем ґрунтових вод розміщена в напрямку державного кордону із Білорусією, в сосновому лісі.

Відповідно до геологічної будови виділено два основні водоносні горизонти: 1 – водоносний горизонт четвертинних відкладів; 2 – водоносний горизонт крейдових відкладів, які не мають між собою чіткого водотривкого шару, що обумовлює їх тісний гідравлічний та динамічний взаємозв’язок.

Водоносний горизонт четвертинних відкладів поширений по всій території і бере безпосередню участь у формуванні заболочених площ. Живлення відбувається за рахунок атмосферних опадів, а також поверхневих і підземних вод.

Тріщинувата зона крейдових відкладів утримує напірні води з основною областю живлення в межах підвищених рівнин правобережжя Прип’яті. Гідрологічна особливість даного району – постійне підживлення водами крейдового напірного горизонту не тільки ґрунтових вод, але і безпосередньо озер Шацької групи.

Працівники Парку, щомісяця проводять гідрологічний моніторинг по заміру рівнів ґрунтових і напірних вод по свердловинах та динаміки рівнів поверхневих вод по озерах Шацького національного природного парку.

За даними гідрологічних досліджень у 2024 року в озерах Шацької групи спостерігається сезонне коливання рівнів ґрунтових і напірних вод, яке є стабільно допустимим і не перевищує граничні позначки.
Станом на 1 грудня 2024 року рівень води а озері Світязь становить 163,29 см, що вважається нормою.

Дані свідчать, що основними чинниками стабільності водного балансу озер залишаються атмосферні опади, підземне напірне живлення та боковий притік із прилеглих територій.

У 2024 році сезонні зміни рівнів вод відповідають природним циклам і не становлять загрози для екосистеми регіону. Моніторинг триває для забезпечення довгострокової екологічної стійкості озер.