Шацький національний природний парк Державного агентства лісових ресурсів України знаходиться в північно-західній частині Волинської області на території Шацької об’єднаної територіальної громади. Земельні ділянки НПП на окремих відрізках межують: на північному заході та півночі — з Білоруссю, на заході — з Польщею, на сході — зі Старовижівською ОТГ та на півдні — з Любомльською ОТГ Волинської області.
Шацький НПП був створений Постановою Ради Міністрів УРСР від 28 грудня 1983 р. на площі 32515 га для збереження унікальних природних комплексів, які мають особливу природоохоронну, оздоровчу, історико-культурну, наукову, еколого-освітню та естетичну цінність. Почав функціонувати з 1 квітня 1984 р.
Указом Президента України від 16 серпня 1999 р. площу парку, як одну з ключових природних екосистем національної екомережі природо-охоронних територій Західнополіського регіону України, збільшено до 48977 га.
Впродовж більш як тридцятирічного функціонування національний парк здобув визнання не тільки на національному, а й на міжнародному рівні.
1995 рік — водно-болотні угіддя Шацького НПП в рамках Рамсарської конвенції віднесені до ІВА територій, що мають міжнародне значення, головним чином, як середовище існування водоплавних птахів. Протягом весняно-осінніх міграцій на озерах нараховують понад 80 тисяч водоплавних птахів.
2002 рік — рішенням 17-ї сесії Бюро координаційного Комітету ЮНЕСКО МАБ парку було надано статус біосферного резервату «Шацький».
2012 рік — за програмою ЮНЕСКО МАБ, створено міжнародний трилатеральний біосферний резерват «Західне Полісся», до складу якого увійшли біосферні резервати «Шацький» (Україна), «Західне Полісся» (Польща) та «Прибузьке Полісся» (Білорусь).
Транскордонний біосферний резерват «Західне Полісся» у світовому вимірі слугуватиме одним з головних об`єктів збереження ландшафтного та біологічного різноманіття не тільки у межах Полісся, а й Центральної та Східної Європи.
На території парку знаходиться 23 озера загальною площею близько 7 тис. га (одна з найбільш озерних груп Європи). Найбільші: Світязь (2622 га, глибиною 58.4 м), Пулемецьке (1568 га), Луки (673 га), Люцимер (430 га). Вони розділяються Головним Європейським вододілом до басейнів Балтійського і Чорного морів.
У 2008 році озеро Світязь визнано переможцем у номінації «7 природних чудес України».
За геоботанічним районуванням територія Шацького поозер’я належить до Ратнівсько-Любешівського (Верхньоприп’ятського) району з переважанням соснових лісів чорницево-зеленомохових та евтрофних осокових боліт.
Більшу частину парку займають ліси (27100 га 55,3%), луки (3600 га (7,3%), болота (1300 га (2,7%), водойми (6900 (14,1%). Орні землі, сади і дороги займають близько 20,6 % території.
Mальовничі природні ландшафти, значна мозаїчність рослинного покриву, масиви лісу, численні озера із чистою та прозорою водою, а також характерний для даної місцевості м’який клімат, вирізняють цю територію високим рекреаційним потенціалом.
Шацький парк є не тільки природоохоронним об’єктом, але й одночасно науково-дослідною установою, де науковим відділом парку разом з фахівцями інших наукових установ ведуться дослідження для забезпечення стабільності екологічних процесів, оптимізації порушених природних екосистем, а також удосконалення рекреаційного використання території.